1
А Йов відповів Господеві й сказав:
2
Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!
3
Хто ж то такий, що ховає пораду немудру?
Тому я говорив, але не розумів
Це чудніше від мене, й не знаю його:
4
Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни
5
Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе
6
Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!…
7
І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
8
А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
9
І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь.
І споглянув Господь на Йова.
10
І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів.
І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
11
І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі.
І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього.
І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.
12
А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
13
І було в нього семеро синів та три дочки.
14
І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.
15
І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі.
І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.
16
А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.
17
І впокоївся Йов старим та насиченим днями.