1
А Йов відповів та й сказав:
2
Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
3
то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!…
4
Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене
5
Чи дикий осел над травою реве?
Хіба реве віл, коли ясла повні?
6
Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
7
Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі
8
О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
9
О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
10
то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!…
11
Яка сила моя, що надію я матиму?
І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
12
Чи сила камінна то сила моя?
Чи тіло моє мідяне?
13
Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
14
Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього
15
Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
16
темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
17
Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
18
Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
19
Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
20
І засоромилися, що вони сподівались;
до нього прийшли та й збентежились.
21
Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
22
Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
23
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
24
Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені
25
Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
26
Чи ви думаєте докоряти словами?
Бо на вітер слова одчайдушного,
27
і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!…
28
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
29
Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
30
Хіба в мене на язиці є неправда?
чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?