1
І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
2
Аж доки ти будеш таке теревенити?
І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
3
Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
4
Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
5
Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
6
якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
7
і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
8
Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
9
бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
10
отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
11
Чи папірус росте без болота?
Чи росте очерет без води?
12
Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
13
отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога!
І згине надія безбожного,
14
бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність
15
На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він…
16
Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
17
на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
18
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!…
19
Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
20
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
21
аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости
22
Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!