1
А Йов відповів та й сказав:
2
Справді пізнав я, що так…
Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень
4
Він мудрого серця й могутньої сили;
хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
5
Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6
Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7
Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8
Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9
Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10
Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!…
11
Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього
12
Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13
Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
14
що ж тоді відповім я Йому?
Які я слова підберу проти Нього,
15
я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
16
Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
17
Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно
18
Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
19
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
20
Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим
21
Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…
22
Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє
23
Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється
24
У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває
Як не Він, тоді хто?
25
А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26
проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич
27
Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28
то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене
29
Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30
Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31
то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя…
32
Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33
поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку
34
Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!…