1
А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.
2
І сказав Господь до Ісуса: Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.
3
І обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз.
Так зробиш шість день.
4
А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом.
А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.
5
І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе.
6
І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом.
7
А до народу сказав: Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом.
8
І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.
9
А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом.
І все сурмили в сурми.
10
А народові Ісус наказав, говорячи: Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть!
І ви закричите.
11
І Господній ковчег пішов навколо міста, обійшов один раз.
І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.
12
І встав Ісус рано вранці, і понесли священики Господнього ковчега.
13
А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом.
І все сурмили в сурми.
14
І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору.
Так зробили шість день.
15
І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз.
Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.
16
І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!
17
І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа.
Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
18
Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.
19
А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці.
20
І закричав народ, і засурмили в сурми.
І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе.
І здобули вони те місто.
21
І зробили вони закляттям усе, що в місті, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, усе знищили вістрям меча.
22
А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй.
23
І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.
24
А місто та все, що в ньому, спалили огнем.
Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.
25
А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті.
І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.
26
І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його.
27
І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.