1
І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого.
І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.
2
І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край.
І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.
3
І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай.
Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.
4
І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.
5
І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори.
І охляло серце народу, та й стало як вода.
6
І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.
7
І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого.
Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас?
О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!
8
О, Господи!
Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?
9
І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі.
І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?
10
І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?
11
Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
12
І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям.
Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!
13
Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю!
Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.
14
І підходьте рано вранці за вашими племенами.
І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами;
а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.
15
І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.
16
І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.
17
І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв.
І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.
18
І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
19
І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив?
Не скажи неправди передо мною!
20
І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
21
І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх.
І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.
22
І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
23
І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.
24
І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.
25
І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас?
Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня!
І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням.
І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
26
І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.