1
І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти;
але горе тому, через кого приходять вони!
2
Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
3
Уважайте на себе!
Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
4
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
5
І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
6
А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
7
Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
8
Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
9
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10
Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
11
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12
І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13
І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
14
І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам!
І сталось, коли вони йшли, то очистились
15
Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому.
А то самарянин був…
17
Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
18
Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
19
І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
20
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
21
і не скажуть: Ось тут, або: Там.
Бо Божеє Царство всередині вас!
22
І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите
23
І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
24
Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
25
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього
26
І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
27
їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу;
прийшов же потоп, і всіх вигубив.
28
Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29
того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
30
Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
31
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить.
Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
32
пам'ятайте про Лотову дружину!
33
Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
34
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
35
Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
36
Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
37
І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи?
А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли