1
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
5
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
6
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
7
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них…
8
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
9
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх.
І вони перестрашились страхом великим
10
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
13
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
15
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
16
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
17
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
18
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили
19
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
22
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
24
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
25
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля.
І Святий Дух був на ньому.
26
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27
І Дух у храм припровадив його.
І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
28
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
30
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
31
яке Ти приготував перед всіма народами,
32
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
33
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
34
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
35
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
36
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
37
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
38
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
39
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости.
І благодать Божа на Ній пробувала.
41
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
44
Вони думали, що Він із подорожніми йде;
пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
45
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
47
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам?
Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе
49
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене?
Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
50
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
51
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний.
А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
52
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.