1
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2
Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
3
І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
4
А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
5
І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
6
І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
7
Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
8
І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
9
І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
10
Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
11
і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
12
А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
13
І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
14
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
15
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
16
І прибув Він до Назарету, де був вихований.
І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
17
І подали Йому книгу пророка Ісаї.
Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18
На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим.
Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19
щоб проповідувати рік Господнього змилування.
20
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів.
А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21
І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
22
І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його.
І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
23
Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе!
Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
24
І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
25
Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26
а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
27
І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
28
І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
29
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його
30
Але Він перейшов серед них, і віддалився.
31
І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32
І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
33
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
34
Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине?
Ти прийшов погубити нас.
Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий
35
А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього!
І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
36
І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?…
37
І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
38
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона.
Теща ж Симонова в великій гарячці лежала.
І просили за неї Його.
39
І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її.
І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
40
Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх.
Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
41
Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий!
Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця.
А люди шукали Його.
І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
43
Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
44
І Він проповідував по синагогах Галілеї.