1
Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе!
За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.
2
Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають.
І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.
3
Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий.
4
Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось!
До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене!
Наше поле поділене буде чужинцями,
5
тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні.
6
Не проповідуйте, та вони проповідують!
Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба.
7
О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній?
Чи ці чини Його?
Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?
8
Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни.
9
Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.
10
Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.
11
Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові.
12
Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства!
13
Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї.
І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх!