1
Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
2
і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним…
3
Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
4
Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
5
І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
6
А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
7
Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8
А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!…
9
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10
І послав стяти Івана в в'язниці.
11
І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері
12
А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13
Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє.
І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
15
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня;
відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
16
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
17
Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
18
А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
19
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
20
І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів
21
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
22
І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23
Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті;
і як вечір настав, був там Сам.
24
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
25
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
26
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара!
І від страху вони закричали
27
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
28
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29
А Він відказав йому: Іди.
І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…
31
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
33
А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
34
Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
35
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
36
І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його.
А хто доторкавсь, уздоровлений був.