1
І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
2
А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.
3
І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
4
А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?
5
І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,
6
тому то немає вже двох, але одне тіло.
Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
7
Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
8
Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
9
А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб.
І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
10
Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.
11
А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
12
Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так;
є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного.
Хто може вмістити, нехай вмістить.
13
Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
14
Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
15
І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.
16
І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
17
Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим?
Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.
18
Той питає Його: Які саме?
А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
19
Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
20
Говорить до Нього юнак: Це я виконав все.
Чого ще бракує мені?
21
Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі.
Потому приходь та й іди вслід за Мною.
22
Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.
23
Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
24
Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
25
Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?
26
А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.
27
Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом;
що ж нам буде за це?
28
А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.
29
І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.
30
І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.