1
А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2
до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля;
відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3
А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
4
А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5
Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій!
Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
6
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7
Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
8
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
9
А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому!
Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
Осанна на висоті!
10
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
11
А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!
12
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.
13
І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.
14
І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.
15
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,
16
та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони?
А Ісус відказав їм: Так.
Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?
17
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.
18
А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19
І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов.
І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки!
І фіґове дерево зараз усохло.
20
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!…
21
Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!
22
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.
23
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце?
І хто Тобі владу цю дав?
24
Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово.
Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.
25
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?
Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?
26
А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.
27
І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо.
Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.
28
А як вам здається?
Один чоловік мав двох синів.
Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!
29
А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.
30
І, прийшовши до другого, так само сказав.
А той відповів і сказав: Я не хочу.
А потім покаявся, і пішов.
31
Котрий же з двох учинив волю батькову?
Вони кажуть: Останній.
Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.
32
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри.
А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.
33
Послухайте іншої притчі.
Був господар один.
Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
34
Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
35
Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
36
Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
37
Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
38
Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець;
ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
39
І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40
Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
41
Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
42
Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем;
від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
43
Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.
44
І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.
45
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.
46
І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.