1
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
5
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
7
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
9
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
10
І як вони купувати пішли, то прибув молодий;
і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
11
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
12
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
13
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його.
І відійшов.
16
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний!
Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний!
Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю.
Ото маєш своє
26
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий!
Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
31
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
36
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
37
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
38
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
39
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
40
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
41
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
43
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
44
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
45
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
46
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.