1
Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас;
а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
2
Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди.
Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
3
А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
4
щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
5
А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди.
Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6
А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні;
а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
7
А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
8
Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
9
Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах!
Нехай святиться Ім'я Твоє,
10
нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11
Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
12
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13
І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки.
Амінь.
14
Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
15
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
16
А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони.
Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
17
А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
18
щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні;
і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
19
Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20
Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21
Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
22
Око то світильник для тіла.
Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23
А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне.
Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
24
Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує.
Не можете Богові служити й мамоні.
25
Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся.
Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26
Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує.
Чи ж ви не багато вартніші за них?
27
Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
28
І про одяг чого ви клопочетесь?
Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
29
А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30
І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31
Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32
Бож усього того погани шукають;
але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33
Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
34
Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться.
Кожний день має досить своєї турботи!