1
І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,
2
то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно!
А вони замишляли зробити мені зло…
3
І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти.
Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?
4
І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.
5
І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.
6
А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.
7
Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді!
А тепер цар почує оці речі.
Отож, приходь, і порадьмося разом!
8
І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!…
9
Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена!
Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!
10
І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний.
І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе
11
Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати?
І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити?
Не ввійду!
12
І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його
13
Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив.
Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.
14
Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!
15
І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.
16
І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!
17
Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.
18
Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.
19
І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому.
Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.