1
І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
2
І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
3
Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
4
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
5
І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
6
Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня.
І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7
та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини.
Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
8
І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
9
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10
Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
11
Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
12
Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
13
А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її.
Гріх свій понесе той чоловік!
14
А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить.
Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
15
А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва.
А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
16
Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
17
І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
18
На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували.
Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
19
А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
20
І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
21
І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони.
Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
22
Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
23
На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони.
Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.