1
Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
2
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
3
Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
4
і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
5
за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
6
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
7
Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
8
Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
9
І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
10
щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
11
наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
12
Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
13
бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
14
А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
15
Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
16
а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
17
а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
18
Але що ж?
У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
19
Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
20
через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
21
Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
22
А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
23
Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
24
А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
25
І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
26
щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
27
Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
28
і ні в чому не боячися противників;
це їм доказ загибелі, вам же спасіння.
А це від Бога!
29
Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
30
маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.