1
Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2
Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3
Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5
Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7
При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8
Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9
Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11
Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12
Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13
Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14
Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15
Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16
Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17
Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18
Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19
Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20
Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21
Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22
Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23
Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25
Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26
Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27
Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29
Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30
Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31
Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!