1
Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
2
Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
3
і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих
4
Хто на небо ввійшов і зійшов?
Хто у жмені свої зібрав вітер?
Хто воду в одежу зв'язав?
Хто поставив усі кінці землі?
Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
5
Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
7
Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
8
віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай!
Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
9
щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь?
і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
10
Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11
Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
12
покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
13
покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
14
Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
15
Дві дочки в кровожерця: Дай, дай!
Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
16
шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
17
Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18
Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19
дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!…
20
Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!…
21
Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22
під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23
під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!…
24
Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
25
мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
26
борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27
немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
28
павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
29
Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
30
лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
31
осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
32
Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
33
Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.