1
Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
2
щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
3
Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4
та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5
її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6
Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8
віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10
щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!…
11
І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12
і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13
І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників
14
Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!…
15
Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
16
чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
17
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18
Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
19
вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
20
І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
21
Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
22
власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
23
помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!…