1
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
2
Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
3
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
4
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
5
Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
6
Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
7
Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8
Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
9
Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
10
Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
11
бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
12
Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
13
Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
17
Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб
18
І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!…