1
Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
2
На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
3
Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
4
Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
5
Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
6
У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
7
Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
8
Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
9
і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
10
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
11
бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
12
Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
13
Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина
14
Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
15
а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
16
В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
17
Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
18
Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе!
Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
19
нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
20
Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
21
Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
22
Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
23
А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх!
Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав
24
Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
25
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!