1
Давидів.
Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
2
візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
3
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
4
Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою;
хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
5
Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6
нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
7
бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8
Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
9
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10
Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе?
Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
11
Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
12
віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
13
А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє…
14
Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений
15
А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те;
кричать, і не вмовкають,
16
з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами
17
Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це?
Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18
Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19
Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20
бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21
свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага!
Наші очі це бачили!
22
Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
23
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24
розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25
нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули
26
Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
27
Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
28
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!