1
Псалом Асафів.
Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2
із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3
Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4
Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5
Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6
і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя.
Села.
7
Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8
Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9
не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10
бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11
Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13
Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14
Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15
і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16
А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17
Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18
Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20
Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері
21
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти.
Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23
Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене;
а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!