1
Для дириґетна хору.
На спів: «Не вигуби».
Золотий псалом Давидів.
2
Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
3
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
4
Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
5
їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
6
що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
7
Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
8
нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
9
бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
10
Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
11
А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
12
і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!