1
Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
2
і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.
3
Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
4
Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
5
так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.
6
І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,
7
а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,
8
коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
9
Любов нехай буде нелицемірна;
ненавидьте зло та туліться до доброго!
10
Любіть один одного братньою любов'ю;
випереджайте один одного пошаною!
11
У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
12
тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
13
беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
14
Благословляйте тих, хто вас переслідує;
благословляйте, а не проклинайте!
15
Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
16
Думайте між собою однаково;
не величайтеся, але наслідуйте слухняних;
не вважайте за мудрих себе!
17
Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
18
Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!
19
Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.
20
Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його;
як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.
21
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!