1
Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
2
Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
3
Що бо Писання говорить?
Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
4
А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
5
А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
6
Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
7
Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
8
Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
9
Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання?
Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
10
Як же залічена?
Як був в обрізанні, чи в необрізанні?
Не в обрізанні, але в необрізанні!
11
І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
12
і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
13
Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
14
Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
15
Бо Закон чинить гнів;
де ж немає Закону, немає й переступу.
16
Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
17
як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
18
Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
19
І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
20
і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
21
і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
22
Тому й залічено це йому в праведність.
23
Та не написано за нього одного, що залічено йому,
24
а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
25
що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.