1
І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
2
А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
3
А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік.
Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
4
І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить.
І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.
5
А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.
6
І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
7
А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці.
А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
8
І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!
9
І він сказав: Хто ти?
А вона відказала: Я невільниця твоя Рут.
Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.
10
А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя!
Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
11
А тепер, дочко моя, не бійся!
Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
12
А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.
13
Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить.
А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь!
Лежи тут аж до ранку.
14
І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного.
А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.
15
І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її.
І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
16
А вона прийшла до своєї свекрухи.
А та сказала: Як справа, дочко моя?
А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
17
І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.
18
А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.