- Злого духа прогнано
- 1
- А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати;
і відвівши юнака, ввели його у спальню.
- 2
- Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб'ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.
- 3
- Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту;
а Рафаїл, кинувшись за ним, зв'язав його й негайно повернувся.
- 4
- Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні.
Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»
- 5
- Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння.
Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім'я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.
- 6
- Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору.
І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!
- 7
- І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром.
Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»
- 8
- І сказали обоє разом: «Амінь!
Амінь!»
- 9
- Та й лягли спати тієї ночі.
- 10
- А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»
- 11
- А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку
- 12
- і сказав їй: «Пошли якунебудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий;
коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»
- 13
- Една послала слугиню;
та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.
- 14
- Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.
- 15
- Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні!
Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!
- 16
- Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся;
але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.
- 17
- Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками!
Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»
- 18
- І звелів слугам засипати гріб перед світанком,
- 19
- а жінці сказав напекти багато хліба.
Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.
- 20
- Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси!
Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.
- 21
- З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого.
Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я - твій батько, а Една - твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»
|