- Невдалі діти 1-8; дурний 7-18; вірна дружба 19-27
- 1
- Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.
- 2
- Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся - обтрусить руку.
- 3
- Сором для батька - невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.
- 4
- Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька - журба для батька.
- 5
- Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.
- 6
- Як музика в смутку, так мова невчасна;
картання ж і повчання -повсякчасна мудрість.
- 7
- Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.
- 8
- Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті - безчестять шляхетність власної родини.
- 9
- Учити дурного - черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.
- 10
- Розмовляти з дурнем - розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»
- 11
- Над мертвим плач: він утратив світло;
і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного - гірше від смерти.
- 12
- Жалоба по мертвому - семеро днів, за дурнем же й нечестивим - всі дні їхнього віку.
- 13
- Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного.
Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.
- 14
- Що бо буває тяжче від олива?
Як воно зветься - хіба не - дурень?
- 15
- Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.
- 16
- Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу;
отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.
- 17
- Серце, оперте на розумну думку, - наче тинк піщаний на вигладженій стіні.
- 18
- Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру;
то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.
- 19
- Хто вколе в око - з нього сльози виточить;
хто ж у серце вколе - почуття його виявить.
- 20
- На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують.
- 21
- Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий.
- 22
- Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.
- 23
- Придбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш;
будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.
- 24
- Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи.
- 25
- Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.
- 26
- А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.
- 27
- Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені - належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!
|