- Авімелех царем 1-6; притча про царя дерев 7-15; притичення її до Авімелеха 16-21; повстання у Сихемі 22-33; Авімелехова звитяга 34-41; руйнування Сихему 42-49; смерть Авімелеха 50-57
- 1
- Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
- 2
- “Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один?
Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”
- 3
- Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”
- 4
- То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта;
за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
- 5
- Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені.
Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
- 6
- Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.
- 7
- Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
- 8
- Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою.
І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
- 9
- Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
- 10
- Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
- 11
- Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
- 12
- Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
- 13
- А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
- 14
- Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
- 15
- Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь;
а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
- 16
- Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, -
- 17
- за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
- 18
- ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
- 19
- якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
- 20
- Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”
- 21
- І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
- 22
- Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
- 23
- Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
- 24
- щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
- 25
- Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них;
і донесено про це Авімелехові.
- 26
- Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
- 27
- І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
- 28
- Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили?
Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
- 29
- Коли б так народ цей був під моїми наказами!
Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”
- 30
- Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
- 31
- і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
- 32
- Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
- 33
- завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто.
Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”
- 34
- Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
- 35
- Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
- 36
- Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”
- 37
- Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”
- 38
- Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили?
Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”
- 39
- І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
- 40
- Та Авімелех розбив його, й він утік від нього;
і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
- 41
- Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму;
Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
- 42
- На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
- 43
- Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі.
Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.
- 44
- Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
- 45
- І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
- 46
- Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
- 47
- Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
- 48
- пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!”
- 49
- І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
- 50
- Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
- 51
- Була ж посеред міста кріпка башта.
І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
- 52
- Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
- 53
- Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
- 54
- Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.
- 55
- Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
- 56
- Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
- 57
- І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.
|