- Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
- 1
- Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні;
кожен, хто кружляє їх, - нерозумний.
- 2
- Гнів царський, ніби рик лева;
хто його побуджує, шкодить собі.
- 3
- То честь для чоловіка - сварки уникати;
а кожен дурень розпочинає сварку.
- 4
- Осінь пройшла, і не оре лінивий;
у жнива проситиме, та не матиме нічого.
- 5
- Води глибокі - задума в людськім серці;
але розумна людина їх черпатиме звідти.
- 6
- Чимало людей доброту власну вихваляють,
та вірну людину, хто знайде?
- 7
- Хто ходить у своїй невинності правдиво,
- щасливі його діти після нього!
- 8
- Цар, що на судовому престолі засідає,
всю погань, лиш погляне, розганяє.
- 9
- Хто може сказати: “Я очистив моє серце,
я - чистий від гріха мого?”
- 10
- Дві ваги та дві міри,
- огидне Господеві одне й друге.
- 11
- Вже з того, як поводиться дитина, видно,
чи чисті й праві будуть її вчинки.
- 12
- Вухо, що чує, й око, що бачить,
- Господь створив одне й друге.
- 13
- Не люби спати, щоб не збідніти;
відкрий очі, й будеш ситий хлібом.
- 14
- “Недобре, - недобре!” - каже, хто купує;
а як відійде - не нахвалиться.
- 15
- Є золота й перел багато,
та найдорожча прикраса - уста розумні.
- 16
- Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився;
коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.
- 17
- Солодкий людині хліб, неправдою нажитий,
та потім в його роті жорстви повно.
- 18
- Задуми зміцнюються при нараді;
хитрощами провадити б війну.
- 19
- Той наклепник, хто відкриває тайни;
хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.
- 20
- Хто проклинає батька-матір,
того свічка погасне в глухій пітьмі.
- 21
- Майно, швидко набуте на початку,
напослідок не буде благословенне.
- 22
- Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує.
- 23
- Огидні Господеві двоякі терези;
вага фальшива - річ недобра.
- 24
- Господь керує кроками людини;
людині ж як зрозуміти свою дорогу ?
- 25
- Це сіть людині - необачно казати: “Посвячене”,
а по обіті - розмірковувати.
- 26
- Мудрий цар злих провіває,
а потім по них колесом котить.
- 27
- Господній світич - дух людини,
що вивідує всі глибини серця.
- 28
- Милость і правда царя оберігають;
його престол милістю підпертий.
- 29
- Слава молодих - їхня сила;
старих окраса - їхній сивий волос.
- 30
- Побиття аж до крови - лік проти зла,
так само й удари, що доходять аж до нутра.
|