- Облудні чари перелюбки 1-6; небезпеки чужоложства 7-14; радощі подружньої любови 15-20; Бог усевидючий 21-23
- 1
- Мій сину!
слухай уважно мудрости моєї, прихили ухо твоє до розуму мого:
- 2
- щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла.
- 3
- Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,
- 4
- але скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний.
- 5
- Ноги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу.
- 6
- Стежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.
- 7
- Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх.
- 8
- Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,
- 9
- щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ - людям немилосердним;
- 10
- щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,
- 11
- щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,
- 12
- щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором?
- 13
- Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.
- 14
- Я мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”
- 15
- Пий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.
- 16
- Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?
- 17
- Нехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.
- 18
- Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.
- 19
- Премила лань!
Люба сарна! Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, у любощах її стало кохайся!
- 20
- Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?
- 21
- Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.
- 22
- Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.
- 23
- Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.
|