- Похвала мудрості 1-22; мудрість та закон 23-34
- 1
- Похвала бо мудрості - у ній у самій, і прослава її - серед її народу.
- 2
- У громаді Всевишнього вона уста розтулює, її самозвеличення перед його могутністю:
- 3
- Вийшла я, мовляв, із уст Всевишнього та й оболоком укрила землю.
- 4
- На висотах я оселилась, і мій престол - у стовпі хмаринному.
- 5
- Я одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні я походжала.
- 6
- У хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла.
- 7
- Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись?
- 8
- Тож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап'яв мій та й мовив: «У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!»
- 9
- Спередвіку, споконвіку створив він мене, тим то я вічно існувати буду.
- 10
- У святому наметі перед ним я служила, і укріпилась я у Сіоні.
- 11
- У місті улюбленім він оселив мене, і в Єрусалимі - влада моя.
- 12
- Я вкорінилась у прославленім народі - у частці Господній, у наслідді його.
- 13
- Мов той кедр ливанський, я виросла вгору, мов той кипарис на горах Хермонських.
- 14
- Мов та пальма в Ен-гаді, виросла я, мов у Єрихоні садженці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна, - виросла я, немов той явір.
- 15
- Мов цинамон і аспалат, видавала я пахощі, мов добірна мірра, була я запахуща, - мов та халвана, й онікс, і стакта, мов дим кадила отой у наметі.
- 16
- Мов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє - віття слави й ласки.
- 17
- Мов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало.
- 18
- Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені.
- 19
- Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми.
- 20
- Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник.
- 21
- Хто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п'є, той ще захоче пити.
- 22
- Хто мене слухає, той не осоромиться, хто мною кермується, той не согрішить.
- 23
- Усе це книга завіту Бога Всевишнього, закон, заповіданий нам від Мойсея, спадщина для Яковових громад.
- 24
- Не занепадайте на силі, бувши у Господі, пристаньте до нього, щоб укріпив вас, - Господь бо Вседержитель це Бог єдиний, і немає іншого, крім нього, Спасителя.
- 25
- Повен мудрости він, як Пішон, мов той Тигр за днів новоплоддя,
- 26
- мов Ефрат, він сповнений розумом, мов Йордан під час жнив.
- 27
- Він, наче світло, повчання розливає, наче Гіхон під час винозбору.
- 28
- Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її;
- 29
- бо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її.
- 30
- А я - немов рівчак від річки, мов той водопровід, що у сад провадить.
- 31
- Я промовив: - Сад мій зрошу, і грядку свою напою.
- І ось уже річкою рівчак мій обернувся, а ріка на море перетворилась.
- 32
- Я дам науку, мов світло зірниці, і сяйво її понесу я далеко.
- 33
- Навчання зіллю я, немов пророцтво, і полишу його поколінням повіки.
- 34
- Дивіться: не тільки для себе трудивсь я, а й для тих усіх, які її шукають.
|