- Робота відбувається далі, не зважаючи на перешкоди
- 1
- Як почули Санбаллат, і Товія, і араби, й аммонії, й ашдодії, що поправа єрусалимських мурів іде наперед, і що проломи вже загулюються, то обурилися вельми
- 2
- й змовились усі разом піти війною на Єрусалим і вчинити заколот у ньому.
- 3
- Та ми стали молитись до Бога нашого й ставили сторожу день і ніч для охорони проти них.
- 4
- Але юдеї казали: «Немає сили в носіїв, а румовищ багато.
Ми не спроможні мур відбудувати.»
- 5
- Вороги ж наші говорили: «І не знатимуть, і не побачать нічого, як ми вдеремось посеред них, повбиваємо їх і спинимо роботу.»
- 6
- Коли ж юдеї, що жили міде ними, приходили разів з десять з усіх сторін і казали нам, що ті задумують на нас напасти,
- 7
- я поставив на низинах за муром, на відкритих місцях, народ за їхніми родинами, з мечами, списами та луками.
- 8
- Тоді я зробив перегляд і промовив до значних, до старшин і до решти народу: «Не лякайтесь їх, пам'ятайте про Господа великого та страшного й бийтеся за своїх братів, за своїх синів і за своїх дочок, за своїх жінок та за свої хати.»
- 9
- Отож, як зачули наші вороги, що ми дізнались, і що Бог звів задум їхній нінащо, то всі ми повернулися до муру, кожен до своєї роботи.
- 10
- Тож від того дня половина моїх людей робила роботу, а друга половина тримала списи, щити, луки та панцері, старшини ж стояли позад усього дому Юди.
- 11
- Ті, що будували мур, і ті, що носили тягарі, були озброєні;
однією рукою робили роботу, а однією тримали зброю.
- 12
- Кожен, хто будував, мав меч, прив'язаний до боку, і так будували.
Коло мене ж стояв сурмач.
- 13
- Сказав я до значних, до старшин і до решти народу: «Робота велика й розтягнена, і ми розсіяні по мурі, один від одного далеко;
- 14
- тож де тільки почуєте звук сурми, на те місце збирайтесь до нас.
Бог наш буде за нас воювати.»
- 15
- Отак робили ми роботу, і половина з нас тримала спис від досвітків і аж до появи зірок.
- 16
- Того ж самого часу сказав я ще народові: «Кожний нехай ночує зо своїм слугою в Єрусалимі, і таким робом вони вночі для нас будуть вартою, а вдень робитимуть.»
- 17
- Ні я, ні брати мої, ні мої слуги, ні сторожа коло мене, - ніхто з нас не скидав з себе одежі;
в кожного в руці був меч.
|