- (138) Бог усюди присутній
- 1
- хору.
Псалом. Давида.
- 2
- Знаєш мене, коли сиджу і встаю я.
Думки мої здаля розумієш.
- 3
- Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш;
тобі відомі всі мої дороги.
- 4
- Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
- 5
- Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
- 6
- Що за предивне знання!
Для мене занадто високе, недосяжне воно!
- 7
- Куди мені піти від духу твого?
Куди мені втекти від обличчя твого?
- 8
- Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.
- 9
- Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -
- 10
- і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
- 11
- Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -
- 12
- та навіть темрява для тебе не занадто темна;
і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
- 13
- Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.
- 14
- Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно;
діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
- 15
- Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
- 16
- Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі;
і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
- 17
- Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже!
Яка їх сила!
- 18
- Я полічив би їх, та їх від піску більше;
якби й скінчив, я був би ще з тобою.
- 19
- Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,
- 20
- що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
- 21
- Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять?
Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
- 22
- Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.
- 23
- Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!
- 24
- І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.
|