- Еліфаз говорить удруге
- 1
- Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
- 2
- «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,
- 3
- сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?
- 4
- Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.
- 5
- Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,
- 6
- тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.
- 7
- Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?
- 8
- Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?
- 9
- Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?
- 10
- Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.
- 11
- Хіба для тебе мала річ - Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?
- 12
- Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,
- 13
- коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?
- 14
- Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?
- 15
- Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,
- 16
- оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.
- 17
- Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,
- 18
- що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.
- 19
- Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.
- 20
- Поки віку у злого - себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ
- 21
- жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.
- 22
- Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.
- 23
- Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.
- 24
- День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають, немов той цар, готовий кинутись до бою.
- 25
- Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.
- 26
- З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.
- 27
- Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.
- 28
- Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив, бо вони були готові завалитись.
- 29
- Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.
- 30
- Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя, а цвіт його обіб'є вітер.
- 31
- Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то - марнота.
- 32
- Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.
- 33
- Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.
- 34
- Так!
Кодло нечестивого буде безплідне, і вогонь пожере шатра продажних.
- 35
- Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».
|