- Страждання й смерть Слуги Господнього
- 1
- Хто б повірив тому, що ми чули?
Кому рамено Господнє об'явилось?
- 2
- Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої.
Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому.
- 3
- Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги;
немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали.
- 4
- Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі.
Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.
- 5
- Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.
Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.
- 6
- Усі, як вівці, ми блукали;
кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього.
- 7
- Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст;
немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.
- 8
- Насильно, скорим судом його вхопили.
Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти?
- 9
- Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього.
- 10
- Та Господь схотів придавити його стражданням.
Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню.
- 11
- Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням.
Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.
- 12
- Тому я дам йому, як пай, премногих;
він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.
|