- Довірливе ставлення і радість апостола
- 1
- Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі.
- 2
- Дайте нам місце в вашому серці.
Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого.
- 3
- Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом.
- 4
- У мене велике до вас довір'я, я вельми пишаюся вами.
Я - повен утіхи, я переповнений радістю посеред усіх наших напастей.
- 5
- Бо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою.
У всьому лиш скорбота: зовні - борні, страхання всередині.
- 6
- Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита;
- 7
- і не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так, що я зрадів ще більше.
- 8
- Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того;
коли й жалкував, - бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас -
- 9
- тепер же радію, не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття.
Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди.
- 10
- Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба;
а смуток цього світу - смерть спричинює.
- 11
- Ось бо той смуток задля Бога - яку то він спричинив у вас старанність, яке ж виправдання, яке обурення, а який страх, яке палке бажання, яку горливість, яку відплату!
Ви в усьому показали свою невинність у цій справі.
- 12
- А коли й написав вам, то не задля того, хто образив, ані ображеного, але щоб виявилася між вами перед Богом ваша про нас дбайливість.
- 13
- Тому ми втішилися.
Та, крім цієї особистої втіхи, зраділи ми куди більше радістю Тита, що ви всі заспокоїли його дух.
- 14
- А коли я був перед ним трохи похвалився вами, то я не зазнав сорому.
Але, як ми завжди говорили вам правду, так і хвала наша перед Титом виявилась правдивою.
- 15
- Серце його стає до вас ще прихильніше, коли він згадує послух усіх вас і як ви прийняли його з острахом та тремтінням.
- 16
- Радію, що можу на вас покластись у всьому.
|