- Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
- 1
- Хто відокремлюється, той шукає власного бажання
й кепкує з усякої розумної поради.
- 2
- Дурний у розумі не кохається,
він лише свій дотеп виявляє.
- 3
- Із злом приходить і погорда,
а з ганьбою й сором.
- 4
- Глибокі води - слова уст людини;
струмок розливний, мудрости джерельце.
- 5
- Воно не добре - вважати на особу злого,
щоб праведника на суді скривдити.
- 6
- Уста безумного ведуть до сварки,
і губи його викликають удари.
- 7
- Уста безумного - його руїна;
губи його - сіть на його душу.
- 8
- Слова донощика неначе ласощі,
які до самого споду в животі доходять.
- 9
- Недбалий у своїй роботі
- руїнника брат рідний.
- 10
- Ім'я Господнє - міцна башта:
праведник утече до неї - і безпечний.
- 11
- Багатого достатки - його місто-твердиня,
і, на його думку, як стіна висока.
- 12
- Перед погибіллю бундючиться людське серце,
а перед славою - покора.
- 13
- Хто, не вислухавши, відповідає,
дурнота на того й сором.
- 14
- Дух людини підтримує її в недузі,
а дух прибитий хто може перенести?
- 15
- Серце розумного знання здобуває,
і вухо мудрих шукає науки.
- 16
- Дарунок людини розширює йому дорогу,
і до вельмож його доводить.
- 17
- Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним;
та надійде його сусід і його перевіряє.
- 18
- Жереб закінчує спори
й вирішує між могутніми.
- 19
- Уражений брат - немов місто-твердиня,
і чвари - немов засуви в замку.
- 20
- Плодом уст людини наповнюється його нутро,
і він насичується здобутком губ своїх.
- 21
- Смерть і життя - у владі язика;
хто його любить, той плоди його їстиме.
- 22
- Хто знайшов жінку, знайшов добро велике
й від Господа одержав ласку.
- 23
- Бідний благально говорить,
а багатий відказує жорстоко.
- 24
- Бувають приятелі на погибель;
але буває друг від брата прихильніший.
|