- Вода у пустині 1-14; культ тварин у Єгипті 15-20; Божа сила та доброта 21-26
- 1
- Ти вивела через святого пророка їхні діла на добре.
- 2
- Вони пройшли через безлюдну пустиню і і в місцях неприступних намети розіп'яли.
- 3
- Стали проти ворогів і противників відбили.
- 4
- У своїй спразі вони до тебе візвал
і з стрімкої скелі дана їм була ода, і лік на згагу з каміння твердого.
- 5
- І те, чим вороги їхні були покарані,
вийшло їм надобре в їхній скруті.
- 6
- Замість постійних джерел ріки,
що, кари ради за наказ дітей убивати,
- 7
- скаламутилась брудною кров'ю,
ти дав їм несподівано води подостатком,
- 8
- унаочнивши тогочасною спрагою,
як ти скарав противників.
- 9
- Бо на власному досвіді, хоч і покарання їхнє було милосердне,
вони дізнались, як мучилися безбожні, засуджені суворо.
- 10
- Цих ти випробував як батько, що остерігає,
а тих карав як суворий цар, що засуджує.
- 11
- Чи близько, чи далеко - вони мучились однаково.
- 12
- Бо подвійний огорнув їх смуток,
і, зідхавши, вони споминали минуле:
- 13
- довідались бо, що їхніми карами
інші були ущасливлені, тож вбачали вони в тому Господа.
- 14
- Того ж, що його колись виставили на наругу й, викинувши,
відцурались, - при кінці подій подивляли, зазнавши спраги не тієї, що праведні.
- 15
- За їхні думки безглузді, ледачі,
якими зведені з пуття, вони гадюкам безрозумним та тваринам мізерним честь віддавали, зіслав ти на них як кару силу тварин нерозумних,
- 16
- щоб знали, що чим хто грішить, тим і карається.
- 17
- Твоїй бо руці всемогутній,
яка створила світ із безформної маси, не було затяжко наслати на них силу ведмедів або грізних левів,
- 18
- або звірів новостворених, прелютих, незнаних,
чи таких, що вогнем дишуть, чи таких, що люто бухають смердючим димом, чи ще таких, що з очей страшними іскрами сиплють.
- 19
- Таких, що не тільки їхня шкідливість могла б погубити,
але й самий їхній страшний вигляд міг би вмертвити;
- 20
- ба й без них, від подуву одного, вони могли б упасти,
переслідувані твоєю справедливістю і зметені подихом твоїм могутнім, - але ти все впорядкував у міру, рахубу й вагу.
- 21
- Бо виявити велику твою силу ти завжди спроможен,
та й хто міг би встрятись потузі рамена твого?
- 22
- Немов та порошина на вазі, ввесь світ перед тобою,
наче роси крапля, що вранці падає на землю.
- 23
- Ти милуєш усіх, бо ти все можеш,
і не зважаєш на гріхи людські, щоб дати їм можливість покаяння.
- 24
- Ти любиш усе, що існує,
і не бридишся нічим з того, що сотворив; бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би.
- 25
- Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був?
Або як би щось могло зберегтися, коли б ти його (до існування) не покликав?
- 26
- Та ти щадиш усе, бо воно - твоє, Господи життєлюбний.
|