- Перенесення кивота завіту 1-3; служіння співаків 4-6; гимн подяки 7-36; левіти в Єрусалимі та Гівеоні 37-43
- 1
- Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.
- 2
- А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.
- 3
- І роздав кожному з ізраїльтян - і чоловікам, і жінкам - по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок.
- 4
- На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.
- 5
- Асафа - головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;
- 6
- а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.
- 7
- Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:
- 8
- “Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам!
- 9
- Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!
- 10
- Хвалітесь його святим ім'ям;
нехай радіє серце тих, що Господа шукають!
- 11
- Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.
- 12
- Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.
- 13
- Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!
- 14
- Він Господь, Бог наш;
присуди його по всьому світі.
- 15
- Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,
- 16
- про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,
- 17
- що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві - як завіт вічний,
- 18
- кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,
- 19
- хоч вас багато не було, - мало було, і були ви у ній чужинцями.
- 20
- Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,
- 21
- та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.
- 22
- Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.
- 23
- Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.
- 24
- Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.
- 25
- Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.
- 26
- Бо всі боги поганські - ніщота, а Господь сотворив небеса.
- 27
- Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.
- 28
- Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!
- 29
- Воздайте Господеві, імені його славу;
візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.
- 30
- Дрижи перед ним, уся земле!
Він заснував усесвіт, який не зрушиться.
- 31
- Радійте, небеса, веселися, земле!
Нехай скажуть між народами: Господь царює!
- 32
- Нехай заграє море й все, що у ньому;
нехай радіє поле й усе, що на ньому.
- 33
- Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.
- 34
- Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.
- 35
- І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння!
Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.
- 36
- Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь!
Хвала Господеві!”
- 37
- Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;
- 38
- Оведедома та його братів - 68 чоловік, - між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу - воротарями;
- 39
- Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,
- 40
- щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;
- 41
- а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.
- 42
- Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога.
Сини Єдутуна були при дверях.
- 43
- І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
|