- Права священиків 1-8; жертвування дітей та поганські забобони 1-13; справ-дешні пророки 14-22
- 1
- «Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем.
Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям.
- 2
- Отже, насліддя його не буде між братами;
Господь його насліддя, як він це обіцяв йому.
- 3
- Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок;
- 4
- ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець.
- 5
- Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім'я Господа, він і сини його, по всі дні.
- 6
- А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував,
- 7
- то він служитиме в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом;
- 8
- вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни.
- 9
- Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів.
- 10
- Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь;
нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує;
- 11
- або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців.
- 12
- Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою.
- 13
- Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм.
- 14
- Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити.
- 15
- Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі;
його маєте слухатися.
- 16
- Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум'я, щоб не вмерти.
- 17
- Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали!
- 18
- Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти;
я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу.
- 19
- А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.
- 20
- А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть.
- 21
- А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив?
- 22
- Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа;
самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»
|