- Давид у Кеїлі 1-13; Давид у Хореші 14-15; його відвідує Йонатан 16-28
- 1
- Давида сповістили, що філістимляни облягли Кеїлу й токи грабують.
- 2
- І спитав Давид Господа: «Чи мені йти й бити отих філістимлян?» Господь відповів Давидові: «Іди та побий філістимлян і визволи Кеїлу.»
- 3
- Однак люди Давидові йому сказали: «Ось ми вже тут, в Юдеї, тремтимо зо страху, а що ж то буде, коли підемо на Кеїлу, на військо філістимлян?»
- 4
- Давид спитав Господа вдруге, й Господь йому відповів: «Виряджайся йти в Кеїлу: я видам філістимлян тобі в руки.»
- 5
- І пішов Давид із своїми людьми в Кеїлу, вдарив на філістимлян, зайняв їх скотину, і завдавши їм тяжкої поразки, визволив мешканців Кеїли.
- 6
- Коли ж Евіятар, син Ахімелеха, втік був до Давида в Кеїлу, - ефод був при ньому.
- 7
- Як донесли Саулові, що Давид увійшов У Кеїлу, він мовив: «Бог видав його мені в руки, бо він замкнув себе самого, ввійшовши в місто з ворітьми й засувами.»
- 8
- І скликав Саул увесь народ до зброї, щоб двигнутися під Кеїлу та й облягти Давида з його людьми.
- 9
- Довідавшись, що Саул кує на нього лихо, Давид сказав до священика Евіятара: «Принеси сюди ефод!»
- 10
- Далі Давид сазав: «Господи, Боже Ізраїля!
Слуга твій справді довідавсь, що Саул заповзявся двигнутися проти Кеїли, щоб через мене зруйнувати місто.
- 11
- Чи городяни Кеїли видадуть мене йому в руки?
Чи прийде Саул, як прочув слуга твій? Господи, Боже Ізраїля, сповісти, благаю, про це слугу твого!» І Господь відповів: «Прийде!»
- 12
- Давид спитав: «Чи видадуть городяни Кеїли мене й моїх людей Саулові в руки?» Господь відповів: «Видадуть!»
- 13
- Тоді Давид зо своїми людьми - якихось шістсот чоловік - зібрався, і вони покинули Кеїлу й тулились, де попало.
Якже Саулові донесли, що Давид утік із Кеїли, він покинув похід.
- 14
- Давид перебував у пустині у сховищах;
він перебував у горах у пустині Зіф, а Саул шукав його без перестанку, та Бог його не видав йому в руки.
- 15
- Давид, однак, боявся, бо Саул вийшов у похід чигати на його життя.
Був же тоді Давид у пустині Зіф, в Хореші.
- 16
- Йонатан, син Саула, вибравсь і прийшов до Давида в Хореші і підкріпив його силу в Бозі.
- 17
- Він сказав до нього: «Не бійся, рука Саула, мого батька, тебе не досягне.
Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі. І Саул, мій батько, теж знає це.»
- 18
- І вони обидва склали умову перед Господом.
Давид зостався в Хореші, а Йонатан пішов додому.
- 19
- Прийшли зіфії до Саула в Гівеа та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається в нас по проваллях у Хореші, на Хахіла-горбі, що на південь від степу?
- 20
- Оце ж, коли хочеш прийти, царю, приходь, а це вже наше діло буде видати його цареві.»
- 21
- Саул відповів: «Нехай Господь благословить вас за це, що ви пожалували мене.
- 22
- Ідіть же та ще розвідайтеся, розізнайте й розгляньте те місце, де його нога часто ступає й хто його там бачив, бо мені кажуть, що він дуже хитрий.
- 23
- Розгляньте та розвідайтеся добре про всі таємні закутки, де він ховається, і коли будете певні, повернетесь до мене.
Тоді я піду з вами, і як він у цій землі, я шукатиму його по всіх тисячах Юди.»
- 24
- І вибрались вони й пішли в Зіф перед Саулом.
Давид же зо своїми людьми був тоді в Маон-пустині, в степу, на південь від пустині.
- 25
- Якже Саул із своїми людьми пішов його шукати, Давида про це сповістили, і він спустивсь до скелі, що в Маон-пустині.
Саул довідався про це й погнався за Давидом у Маон-пустиню.
- 26
- Саул із своїми людьми йшов по цім боці гори, а Давид із своїми людьми по тім боці гори.
І от коли Давид у скрутному становищі старався вивинутись від Саула, Саул же зо своїми силкувався обійти Давида й його людей, щоб їх захопити,
- 27
- прибув посланець до Саула з вістю: «Приходь чимскоріше, бо філістимляни напали на землю!»
- 28
- І перестав Саул гонитись за Давидом і двигнувся проти філістимлян.
Тому й названо це місце - Скеля Розділення.
|