- Правила життя 1-14; золота середина 15-18; вартість мудрости 19-22; мудрість людей обмежена 23-25; розбещена жінка 26-29
- 1
- Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
- 2
- Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
- 3
- Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
- 4
- Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
- 5
- Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
- 6
- бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного.
Це теж марнота.
- 7
- Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
- 8
- Ліпший кінець справи, ніж її початок.
Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.
- 9
- Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
- 10
- Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
- 11
- Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
- 12
- Під захистом мудрости, як під захистом грошей;
а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
- 13,
- Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
- 14
- У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
- 15
- Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
- 16
- Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
- 17
- Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
- 18
- Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
- 19
- Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
- 20
- Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
- 21
- Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
- 22
- Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
- 23
- Усього того я досвідчивсь мудрістю.
Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
- 24
- Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?
- 25
- Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум;
і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.
- 26
- І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута.
Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
- 27
- От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
- 28
- Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
- 29
- Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
|