- Еліфаз доручає звернутися до Бога
- 1
- «Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе!
До кого із святих хочеш звернутись?
- 2
- Отак безумного досада вбиває,
і дурного губить завзяття.
- 3
- Я бачив, як дурний пускав коріння,
але прокляв умить свою домівку.
- 4
- Далеко від спасіння його діти,
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.
- 5
- Те, що вони пожали - голодний поїдає,
та ще й до сховку забирає, а спрагнений глитає їхнє майно.
- 6
- О, ні!
Біда не з-під землі береться, й не на ниві родиться недоля.
- 7
- Ні!
Чоловік призводить лихо, як іскри, що летять угору.
- 8
- Я б, однак, звернувсь до Бога,
я виклав би мою справу перед Богом,
- 9
- що творить діла великі й недослідимі,
чуда без ліку,
- 10
- що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;
- 11
- щоб смиренних підійняти вгору
і засмученим дати дізнати щастя.
- 12
- Він розбиває думки хитрих
і руки їхні не виконують їхніх задумів.
- 13
- Він ловить мудреців їхнім же лукавством
і рада крутіїв сходить нінащо.
- 14
- Вони вдень натикаються на пітьму,
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.
- 15
- Він бідного рятує з їхньої пащі,
і з руки сильного сіромаху,
- 16
- й отак є нещасному надія,
і неправда затуляє рот свій.
- 17
- Блажен той чоловік, якого Бог картає!
Тож не цурайся Всемогутнього науки.
- 18
- Бо він поранить і сам він перев'яже рану,
він ударить, та його ж руки й загоять.
- 19
- Шість разів з біди тебе він урятує,
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.
- 20
- У голоді спасе тебе від смерти,
а на війні з рук меча.
- 21
- І ти сховаєшся від бича язика,
і не злякаєшся нещастя, як надійде.
- 22
- Сміятимешся з спустошення та голоднечі,
звірів, що на землі, боятися не будеш.
- 23
- Бо будеш у змові з камінням, що на полі,
і дикий звір буде з тобою в мирі.
- 24
- Знайдеш намет твій цілим,
а як оглянеш свою хату, не обманешся.
- 25
- Побачиш, що розмножилось твоє потомство,
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.
- 26
- Зійдеш зрілий літами у гріб,
немов копа снопів, яку складають своєчасно.
- 27
- От чого ми дізнались, - це свята правда!
Слухай же й затям собі це добре.»
|