- Друга збірка приповідок Соломона гл.
гл. 25-29
- 1
- Це теж приповідки Соломона,
що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.
- 2
- Слава Божа в таїнстві слова,
а царів слава - досліджувати слово.
- 3
- Як неба висота, і як землі глибина,
так серце в царів недослідне.
- 4
- Відділи жужель від срібла,
і ливар з нього зробить посуд.
- 5
- Усунь лихого з-перед царя,
і справедливістю престол його зміцніє.
- 6
- Перед царем не величайся
і на місці для вельмож не зупиняйся.
- 7
- Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”,
ніж як тебе понизять перед князем, що його бачили твої очі.
- 8
- Судитись не хапайся,
бо що будеш наприкінці чинити, коли твій ближній тебе засоромить?
- 9
- Залагодь твою сварку з ближнім,
і тайни другого не зраджуй,
- 10
- щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе,
- і твоя слава не відступить від тебе.
- 11
- Золоті яблучка в оправі срібній,
- слово сказане до речі.
- 12
- Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса,
- так мудрий докоритель для уважного вуха.
- 13
- Що в жнива сніжна прохолоде
те вірний посланець тому, хто його посилає: приносить бо відраду душі свого пана.
- 14
- Як хмари й вітер без дощу,
отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.
- 15
- Довготерплячістю можна правителя переконати;
м'який язик ломить і тверду кістку.
- 16
- Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш,
та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.
- 17
- Багато не вчащай до дому друга твогс,
а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.
- 18
- Що довбня, меч та стріла гостра,
- те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.
- 19
- Що спорохнілий зуб і нога вивихнута,
те саме надія на зрадливого в день нещастя.
- 20
- Як той, хто скидає одіж холодного дня,
і як оцет на салітру, - такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.
- 21
- Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом,
як хоче пити, подай води напитись,
- 22
- бо ти збереш на його голову вугілля гаряче,
і Господь заплатить тобі.
- 23
- Північний вітер дощ наганяє,
язик потайний - лице сердите.
- 24
- Ліпше сидіти в кутку на покрівлі,
ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.
- 25
- Як вода холодна людині в спразі,
так добра вістка з далекої країни.
- 26
- Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте,
так праведник, що піддається злому.
- 27
- Воно не добре багато їсти меду,
і неславно людям досліджувати власну славу.
- 28
- Що місто збурене й без мурів,
те людина, що не панує над собою.
|