- Молитва про мудрість
- 1
- «Боже батьків, Господи милосердя,
що своїм словом створив усе
- 2
- і що своєю мудрістю витворив людину,
щоб панувала над створіннями, які постали через тебе,
- 3
- і щоб керувала світом у святості й справедливості,
щоб суд судила у правоті серця, -
- 4
- дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе,
і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх.
- 5
- Бо я - раб твій і син рабині твоєї,
людина немічна, короткотривала, нездатний розуміти суд і закони.
- 6
- Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами,
а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б.
- 7
- І на свідоцтво їхнього зіпсуття
народові, на правителя твоїм синам і твоїм дочкам.
- 8
- Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі
і жертовник у місті, де ти перебуваєш, образ намету святого, який ти був споконвіку приготував.
- 9
- З тобою мудрість, яка твої діла знає,
яка була приявна, коли ти творив світ, яка відає, що твоїм очам приємне і що за твоїми заповідями праведне.
- 10
- Зішли її з твого святого неба,
пошли її від твого престолу слави, щоб була при мені й трудилась, щоб я пізнав, що тобі любе.
- 11
- Вона бо все знає й розуміє,
вона мене водитиме в моїх чинах мудро і мене берегтиме у своїй славі.
- 12
- Тоді мої діла будуть тобі вгодні,
і я судитиму народ твій справедливо, стану гідний престолу батька мого.
- 13
- Яка бо людина може пізнати волю Божу?
Або хто може збагнути, чого Господь хоче?
- 14
- Бож міркування смертних нужденні,
непевні задуми наші;
- 15
- бо тлінне тіло обтяжує душу,
і земне шатро придавлює вельми клопітливий дух.
- 16
- Ми ледве відгадуємо те, що на землі,
з трудом знаходимо те, що в руках наших, - а хто дослідить те, що на небі?
- 17
- Волю ж твою хто знав би, якщо б ти не дав мудрости
і не зіслав з висот твого святого Духа?
- 18
- Так випрямлено стежки тих, що живуть на землі,
і так навчились люди того, що тобі довподоби, і мудрістю вони спаслися.»
|