- Друга пісня Слуги Господнього 1-6; поворот Ізраїля з неволі 7-26
- 1
- Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи!
Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я.
- 2
- Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки.
Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці.
- 3
- І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.»
- 4
- А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу.
Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.»
- 5
- А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, - бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій - моя сила.
- 6
- Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля.
Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»
- 7
- Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об'явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.»
- 8
- Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу.
Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину,
- 9
- щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться!
Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.
- 10
- Ні голоду, ні спраги не зазнають;
не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні.
- 11
- Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені.
- 12
- Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.»
- 13
- Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими.
- 14
- А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»
- 15
- Невже ж забуде молодиця своє немовля?
Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду.
- 16
- Глянь!
Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною.
- 17
- Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають.
- 18
- Поглянь навколо очима твоїми, подивися!
Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, - слово Господнє, - усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся.
- 19
- Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко.
- 20
- І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.»
- 21
- Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих?
Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?»
- 22
- Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг.
І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах.
- 23
- Царі будуть тобі за вихователів;
їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.»
- 24
- Хіба в потужного можна вирвати здобич?
Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон?
- 25
- Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть.
Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю.
- 26
- Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп'ються, мов вином, своєю власною кров'ю.
І зрозуміє всяке тіло, що я - Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.»
|