- Людські злидні 1-11; приповістки 12-17; добре й ліпше 18-27; судьба жебраків 28-30
- 1
- Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, - і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.
- 2
- Їхні думки, сердешний страх -міркування про майбутнє, про смерти день.
- 3
- Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі;
- 4
- від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, - скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.
- 5
- А під час відпочинку на постельному ложі - сон уночі лише думку заколочує.
- 6
- Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, - неначе б він утікав від битви.
- 7
- У хвилину ж, коли мав рятуватись, - пробудився та й чудується, що не було чого страхатися!
- 8
- Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:
- 9
- смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.
- 10
- Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.
- 11
- Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.
- 12
- Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.
- 13
- Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.
- 14
- Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:
- 15
- нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння - на голій скелі,
- 16
- мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде.
- 17
- Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки.
- 18
- Життя самодостатнього й роботящого - солодке, та над одним і другим - скарбу знахідник.
- 19
- Діти й будова міст ім'я увічнюють, але понад те - винайдена мудрість;
стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим - жінка бездоганна.
- 20
- Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим - любов до мудрости.
- 21
- Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим - любий голос.
- 22
- Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим - зеленая нива.
- 23
- Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим - жінка з чоловіком.
- 24
- За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує -добродійство.
- 25
- Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.
- 26
- Багатство й сила додають відваги, та понад це і те - страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує - з ним не треба й допомоги шукати!
- 27
- Острах Господній - наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.
- 28
- Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.
- 29
- Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює - розумний і освічений того вистерігається.
- 30
- Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.
|