- Молода:
- 1
- Якби ж то ти був мені братом, що ссав груди матері моєї!
Я, стрінувши тебе на вулиці, могла б тебе обняти і мене б не ганьблено.
- 2
- Я повела б тебе, я привела б тебе у дім матері моєї;
ти мене навчав би. Я б тебе напоїла вином пахучим, солодким суслом моїх гранатових яблук.
- 3
- Ліва рука його під головою в мене, а права мене обнімає.
Молодий:
- 4
- Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, не будіть, не розбуджуйте моєї любої, покіль вона того не схоче.
Хор:
- 5
- Хто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись?
Молодий: Під яблунею я збудив тебе; там тебе зачала твоя мати, там зачала та, що тебе породила.
- 6
- Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку;
любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її - вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє.
- 7
- Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити.
Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.
Закінчення:
- 8
- Є в нас сестричка невеличка, грудей вона не має.
Що нам робити з нашою сестрою, як прийдуть старости до неї?
- 9
- Як вона - мур, збудуймо на ньому башту срібну.
Як вона - двері, ми зробимо для них кедрові стулки.
- 10
- Я - мур, і мої груди мов ті башти, тоді в його очах я була мов та, що знайшла спокій.
- 11
- Був у Соломона виноградник у Ваал-Гамоні.
Він дав був сторожам той виноградник, і кожний мав принести за плоди з нього по тисячі срібних.
- 12
- Мій виноградник, що мені належить, перед очима в мене.
Та тисяча для тебе, Соломоне, а двісті - сторожам його плоду.
- 13
- О ти, що в садах живеш!
Товариші уважно слухають твій голос. Дай же мені його почути!
- 14
- Втікай, мій любий!
Будь, як олениця або оленятко на горах бальзамових.
|