- Після дочасного наступить життя вічне 1-10; любов спонукує ревність 11-21
- 1
- Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.
- 2
- Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,
- 3
- якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.
- 4
- Доки ми в цім наметі, -стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише - вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.
- 5
- Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.
- 6
- Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,
- 7
- - бо ходимо вірою, а не видінням, -
- 8
- ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.
- 9
- Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.
- 10
- Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.
- 11
- Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей;
Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми - явні.
- 12
- Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, - не тим, що в серці.
- 13
- Бо коли ми не при собі, то для Бога;
а коли розсудливі, то для вас.
- 14
- Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.
- 15
- А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
- 16
- Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого.
Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.
- 17
- Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння.
Старе минуло, настало нове.
- 18
- Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.
- 19
- Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.
- 20
- Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас.
Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!
- 21
- Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.
|