- Облога та звільнення Арієла (Єрусалиму) 1-8; релігійне задубіння 9-14; погрози й благословення 15-24
- 1
- Ой Арієле, Арієле, місто, де табором був Давид розташувався!
Додайте до року рік, нехай свята йдуть своїм кругом!
- 2
- Тоді обложу Арієла, і настане квиління та стогін.
Ти будеш у мене, як Арієл.
- 3
- Розтаборюся навколо тебе, я оточу тебе валами й здвигну окопи проти тебе.
- 4
- Будеш принижений додолу, з-під землі будеш говорити, і з пороху тихенько буде здійматися твоє слово, твій голос буде з-під землі лунати, немов голос привиду якогось, і з пороху, наче щебетання, - твоя мова.
- 5
- Та зграя ворогів твоїх буде, як дрібний порох;
зграя гнобителів, немов полова, що летить геть. І станеться те зненацька, раптом.
- 6
- І Господь сил громом тебе навідає і грюкотом та страшним шумом;
бурею, вихорем та полум'ям вогню, що пожирає.
- 7
- І ватага всіх народів, що воюють проти Аріела, все те, що воює проти нього та його укріплень і на нього натискає, буде, наче сон, мов нічне видиво.
- 8
- І як голодному ввісні сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить;
або як спраглому сниться, що він п'є, а прокинеться, - аж його в'ялить, і в горлі в нього пересохло, так воно буде й з ордою всіх народів, що воюють проти гори Сіону.
- 9
- Стуманійте, остовпійте!
Осліпніть і будьте сліпими, ви, що п'яні, хоч не від вина, ви, що заточуєтеся, хоч і не від п'янкого напою!
- 10
- Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови.
- 11
- Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю;
дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.»
- 12
- І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.»
- 13
- І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною - то лише вивчена заповідь людська,
- 14
- тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.»
- 15
- Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?»
- 16
- Яке ж то безглуздя!
Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?
- 17
- Хіба не трошки ще, не трошечки, і Ливан перестане бути садом, а сад не будуть вважати за ліс?
- 18
- Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми.
- 19
- І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.
- 20
- Бо гнобителя не стане, глузливець ізникне, пропадуть усі, що неправду берегли,
- 21
- що засуджували ближнього словами, що наставляли судді пастку в брамі й правого неправно набік відсували.
- 22
- Тому так говорить Господь, що відкупив Авраама, домові Якова: «Яків не буде більше стидатися, обличчя його більш не червонітиме.
- 23
- Бо він побачить діло рук моїх у себе, він буде святити моє ім'я;
Святого Яковового будуть святити, Бога Ізраїлевого жахатись.
- 24
- Ті, що блукають духом, - мудрости навчаться, і ті, що ремствують -розуму наберуться.»
|