- (21) Страждання праведника і його надія
- 1
- хору.
На мелодію “У досвітня лань”. Псалом. Давида.
- 2
- Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?
Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
- 3
- Боже мій, кличу я вдень, - не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
- 4
- Таж ти - святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
- 5
- На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
- 6
- Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
- 7
- А я - черв'як, не людина;
сміховище людей, презирство народу.
- 8
- Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
- 9
- „Поклавсь на Господа, нехай його рятує;
нехай його спасає, коли він його любить!"
- 10
- Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
- 11
- На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
- 12
- Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
- 13
- Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
- 14
- Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
- 15
- Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів.
Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
- 16
- Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
- 17
- Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила.
Пробили мені руки й ноги,
- 18
- всі мої кості я міг би полічити.
Дивляться на мене і з радістю позирають.
- 19
- Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
- 20
- Та ти, о Господи, не віддаляйсь;
о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
- 21
- Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину.
- 22
- Спаси мене із левиної пащі -від рогів буйволових мою убогу.
- 23
- Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади:
- 24
- „О ви, що боїтеся Господа, його хваліте;
нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
- 25
- Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього;
і коли той взивав до нього, - слухав."
- 26
- Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
- 27
- Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі.
хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
- 28
- Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа.
І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;
- 29
- Господнє бо є царство, він над народами панує.
- 30
- Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають;
перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
- 31
- моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдеш - ньому родові;
- 32
- прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”
|