- (78) Плач над руїною Єрусалиму 587 р.
- 1
- Асафа.
- 2
- віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.
- 3
- Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
- 4
- Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх.
що навколо нас.
- 5
- Докіль, о Господи?
Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
- 6
- Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
- 7
- Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
- 8
- Не згадуй проти нас провин предків;
хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
- 9
- Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради;
визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
- 10
- Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
- 11
- Нехай до тебе дійде стогін бранця!
Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
- 12
- І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
- 13
- Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.
|