- Апостольська влада св.
Павла
- 1
- Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, - я, коли присутній між вами, - покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.
- 2
- Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.
- 3
- Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,
- 4
- бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь;
ми руйнуємо задуми
- 5
- і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;
- 6
- ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.
- 7
- Ви дивитеся на зовнішній вигляд.
Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.
- 8
- Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,
- 9
- - щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.
- 10
- Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його - жалюгідна.
- 11
- Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.
- 12
- Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають;
та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.
- 13
- Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.
- 14
- Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули;
ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.
- 15
- Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;
- 16
- і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.
- 17
- А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.
- 18
- Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.
|