- Молодий:
- 1
- Яка ж бо ти прекрасна, моя люба!
Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.
- 2
- Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять.
Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує.
- 3
- Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила.
Немов розрізане надвоє яблуко гранатове - твої скроні, за твоїм покривалом.
- 4
- Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв.
Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.
- 5
- Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.
- 6
- Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.
- 7
- Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!
- 8
- Ходи з Ливану, о дружино!
Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону - з барлогів лев'ячих, з гір леопардових.
- 9
- Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино!
Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста!
- 10
- Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино!
Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.
- 11
- З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану.
- 12
- Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.
- 13
- Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.
- 14
- Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні.
Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.
- 15
- Ти джерело садів, криниця води живої;
потоки, що з Ливану ринуть!
- 16
- Здіймись, північний вітре!
Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні.
|