- Поворот до Єрусалиму, новий союз 1-22; Юда оновиться 23-34; Ізраїль 35-37; Єрусалим буде відбудований 38-40
- 1
- «Того часу, - слово Господнє, -я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»
- 2
- Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині.
Ізраїль іде до спочинку свого.
- 3
- Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.
- 4
- Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице.
Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,
- 5
- знову виноградників насадиш по горбах самарійських.
Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.
- 6
- Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»
- 7
- Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів!
Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!
- 8
- Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту.
Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.
- 9
- З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених.
До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я - Ізраїлеві батько, й Ефраїм - мій перворідний.
- 10
- Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.
- 11
- Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
- 12
- І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага - пшеницю, вино й олію, - та до ягнят і до худоби;
душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.
- 13
- Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші.
Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.
- 14
- Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, - слово Господнє.»
- 15
- Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»
- 16
- Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають!
Є бо нагорода за біль твій, - слово Господнє, - вони повернуться з ворожої країни.
- 17
- Є ще надія для потомства твого, - слово Господнє, - діти твої повернуться у свої границі.
- 18
- Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний;
поверни мене, і я повернуся, ти бо - Господь, Бог мій.
- 19
- Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь;
і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.
- 20
- Чи не дорогий же в мене син Ефраїм?
Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, - слово Господнє.
- 21
- Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй.
Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, - повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.
- 22
- Докіль тобі блукати, зрадлива дочко?
Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»
- 23
- Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая!
-
- 24
- І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.
- 25
- Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»
- 26
- Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.
- 27
- «Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.
- 28
- І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, - слово Господнє.
- 29
- За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!
- 30
- Ні, кожний вмиратиме за свою провину.
Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.
- 31
- Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.
- 32
- Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю.
Завіт той - мій завіт! - вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, - слово Господнє.
- 33
- Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, - слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці.
Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.
- 34
- Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа!
Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, - слово Господнє, - я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»
- 35
- Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, -Господь сил його бо ім'я.
- 36
- «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, - слово Господнє, - тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»
- 37
- Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, - слово Господнє.»
- 38
- Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.
- 39
- І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.
- 40
- І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході - будуть святі Господеві.
Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.
|