- Зухвалість грішників
- 1
- «Чому Всемогутній не затаїв часи,
а ті, що його знають, днів його не бачать?
- 2
- Безбожники пересувають межі,
отару й чабана займають.
- 3
- Відводять осла в сиротини,
беруть у заклад вола вдовиці.
- 4
- Убогі поступаються з дороги,
усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.
- 5
- Мов дикі осли в пустині,
вони виходять на роботу, шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі - немає дітям хліба.
- 6
- Жнуть на чужому полі,
виноград грішника збирають.
- 7
- Голі вони ночують, без одежі,
не мають чим накритись, коли холодно.
- 8
- В горах на дощі мокнуть,
за браком сховку туляться до скелі!
- 9
- Сиріт від грудей відривають,
беруть у заклад дитину в бідних.
- 10
- Голі блукають, без одежі,
і голодні зносять снопи.
- 11
- Вичавлюють між мурами олію,
спраглі, топчуть виноград у точилі.
- 12
- З міста чути людей стогін,
душа смертельно поранених кличе на допомогу, та Бог не чує їхньої молитви!
- 13
- Є поміж ними й вороги світла,
які шляхів його не знають, стежками його не простують.
- 14
- Удосвіта стає убивник,
убиває бідного й сіромаху, вночі бродить злодюга.
- 15
- Око перелюбця пильнує, коли смеркне.
Він думає: Ніхто мене не бачить, і кладе собі на вид запинало.
- 16
- В пітьмі підкопують домівки,
а вдень замикаються, не знають світла.
- 17
- Тінь смерти то для всіх них ранок;
коли ж він зійде, жах їх огортає.
- 18
- Вони від дня втікають;
маєтність їх на землі проклята, в їх виноградниках не завертає виноградар.
- 19
- Посуха й спека пожирає сніжну воду -
так грішника Шеол хапає.
- 20
- Утроба, що його родила, його забуває,
черва собі солодко ним пасеться, не згадується більше його ім'я; так кривда, неначе деревина, ломиться.
- 21
- Він чинив зло безплідній, що не родить;
він не чинив добра вдовиці!
- 22
- Та той силою своєю хапає дужих,
встає, і він життя непевний.
- 23
- Забезпечує його й дає опору,
та Господні очі за його путями стежать.
- 24
- Вони ледь-ледь піднесуться, - і вже в'януть,
немов зірвана мальвія, немов головки колосків зів'ялих.
- 25
- А як воно не так, то хто мене спростує,
на ніщо оберне мою мову?»
|