- Жалобна пісня над князями Юди
- 1
- Ти ж заспівай жалобну пісню над ізраїльськими князями,
- 2
- і скажи: Що за левиця була твоя мати між левами!
Розлігшися між левенятами, своїх маленьких годувала.
- 3
- Вигодувала одного з-між маленьких, він левеням зробився, він навчився роздирати здобич і пожирав людей.
- 4
- Злигалися народи проти нього, і він піймався у їхню яму.
І відвели його з кільцями в ніздрях у Єгипетську країну.
- 5
- Побачивши, що чекає, що сподівається марно, взяла другого з маленьких і левеням його зростила.
- 6
- І запопався він поміж левами походжати, левеням зробився, навчився роздирати здобич і пожирав людей.
- 7
- Він збурив їхні палати, зруйнував міста їхні.
Жахнулася земля з усім, що на ній було, від голосного його реву.
- 8
- Народи кинулись на нього, з земель суміжних розкинули на нього сіті, і він упіймався у їхню яму.
- 9
- І посадили його закутого в клітку й одвели до вавилонського царя, який замкнув його в твердиню, щоб не було вже більше чути його реву в Ізраїлі по горах.
- 10
- Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою.
Вона була плодюча, повногалузна -з-за вод великих.
- 11
- І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським бер-лом.
І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям.
- 12
- Та її вирвано в гніві й кинуто на землю, і східній вітер висушив плід її, а сильний пагін її був зламаний, засох він, вогонь його пожер.
- 13
- Тепер її в пустині посадили, в землі сухій і вигорілій.
- 14
- І з пагона вогонь вийшов, пожер віття її та плід.
І не зосталось більше на ній сильної гілляки, берла, щоб володіти.» Це журна пісня, і буде піснею суму.
|