- Йонатан та Олександер Балас 1-21; Пропозиція Димитрія 22-47; смерть Димитрія 48-50; весілля у Птолемаїді 51-66; Димитрій II 67-73; перемога Йонатана над Аполлонієм 74-89
- 1
- Року 160 Олександер Епіфан, син Антіоха, прибув на кораблі й зайняв Птолемаїду, де його прийняли, і став він царем.
- 2
- Почувши цар Димитрій про те, зібрав велику, силу війська й вийшов проти нього на війну.
- 3
- Димитрій вислав до Йонатана лист, написаний мирними словами, щоб підлеститись йому,
- 4
- бо він собі так думав: «Поспішімся укласти мир з ним раніш, ніж він укладе його проти нас із Олександром,
- 5
- він бо згадає усе те зло, що ми накоїли йому, його братам та народові.»
- 6
- І дав йому владу збирати військо, кувати зброю, називати себе його союзником, а й наказав повернути йому його закладників, що були у твердині.
- 7
- Йонатан пішов у Єрусалим прочитати лист перед усім народом і тими, що були у твердині.
- 8
- Огорнув їх великий страх, коли почули, що цар дав йому владу збирати військо,
- 9
- і залога, що була у кріпості, видала Йонатанові закладників, а він віддав їх батькам їхнім.
- 10
- І Йонатан замешкав у Єрусалимі й заходився відбудовувати та поновлювати місто.
- 11
- Він звелів будівничим вивести мури й оточити Сіон-гору тесовим каменем, щоб її укріпити, і вони так зробили.
- 12
- І повтікали чужинці, що були у твердинях, збудованих Вакхидом;
- 13
- кожний з них покидав своє місце й повертався у свій край.
- 14
- Лише у Бетсурі зостались деякі з тих, що покинули закон та заповіді: був бо то їхній притулок.
- 15
- Цар Олександер зачув про ті обіцянки, які Димитрій послав був до Йонатана.
Йому оповідали й про війни та про подвиги, що їх він з братами вчинив, і труди, яких вони зазнали,
- 16
- тоді і промовив: «Хіба ж ми знайдемо другого такого?
Зробімо його нашим другом і союзником!»
- 17
- І написав до нього і вислав йому листи такого змісту:
- 18
- «Цар Олександер братові Йонатанові, привіт!
- 19
- Ми чули про тебе, що ти муж сильний і гідний стати нашим другом.
- 20
- Тим ми й настановляємо тебе сьогодні первосвящеником твого народу та дозволяємо тобі називатися другом царським - і вислав йому багряницю та золотий вінець, - щоб ти пильнував наших справ і плекав дружбу з нами.»
- 21
- І одягнувся Йонатан у святу одежу, сьомого місяця, 160 року, на свято Кучок, і назбирав війська й наготував зброї.
- 22
- Почувши про все те, Димитрій засмутився й мовив:
- 23
- «Що ми вчинили?
Таж Олександер випередив нас, заприязнившись із Юдеями, щоб скріпитися!
- 24
- Я теж їм напишу потішливими словами, обіцяючи їм пошану та гостинці, щоб вони стали мені на допомогу.»
- 25
- І вислав їм такий лист: «Цар Димитрій народові юдейському, привіт!
- 26
- Що ви дотримали договір з нами, залишились у нашій дружбі й не пристали до ворогів наших, почули ми про те й звеселились.
- 27
- Тож нині бережіть і надалі твердо вашу нам вірність, а ми вам відплатимо добром за те все, що ви нам чините.
- 28
- Ми дамо вам багато полегш й подаруємо гостинців.
- 29
- Я вже тепер відпускаю вам і звільняю всіх юдеїв від податків, від податку соляного та коронного.
- 30
- Щождо третини посіву та половини плодів з дерев, які мені належить узяти, то я віднині й надалі їх відпускаю, не буду їх брати з Юдеї та трьох округ, що були приділені до неї, з Самарії та Галилеї, віднині й на ввесь прийдешній час.
- 31
- Єрусалим хай буде святим містом, вільним від податків, а й його околиці, його десятини та приноси.
- 32
- Я зрікаюся й влади над твердинею в Єрусалимі й передаю її первосвященикові, щоб він у ній поставив залогу, яку захоче, для її оборони.
- 33
- Усіх юдеїв, як далеко б вони не потрапили з Юдеї в полон, на всіх границях мого царства, я випускаю на свободу, без викупу.
Я всіх звільняю від податків, навіть тваринних.
- 34
- Свята всі й суботи, нові місяці та дні, призначені для богослужби, три дні перед святом і три по святі, - усі нехай будуть днями пільги та полегш для юдеїв, що живуть у моїм царстві,
- 35
- і ніхто не буде мати права коїти що-небудь і докучати комусь із них У будь-якій справі.
- 36
- І царське військо буде навербоване з 30 000 юдеїв-воїнів, які одержать платню, що належиться всім царським військам.
- 37
- З них деяких поставлять по видатніших царських твердинях, а з-поміж цих будуть поставлені на довірочні служби в царстві.
Дозорці їхні та їхні начальники будуть з-поміж них вибирані, і вони житимуть за своїми законами так, як наказав цар у Юдеї.
- 38
- А ті три округи, що були від Самарії приділені до Юдеї, будуть становити частину Юдеї, щоб залежали від одного й не слухали ніякої іншої влади, крім первосвященика.
- 39
- Птолемаїду з її околицями я дарую святині, що в Єрусалимі, на покриття видатків храму.
- 40
- Крім того, я дам щороку 15 000 шеклів срібла з царських скарбниць, а ці гроші мають бути взяті з околиць, де це можливо.
- 41
- Вся задишка, що її збирачі минулими роками не віддали, як було раніше, віднині дається на потребу храму.
- 42
- До цього 5000 шеклів срібла, що їх брано щороку з прибутків храму, теж будуть відпущені, бо вони належать священикам, що служать.
- 43
- Ті, що сховалися до храму в Єрусалимі й до всіх його притворів, чи то через податки царські, чи через якунебудь повинність, будуть безпечні з усім, що мають у моїм царстві.
- 44
- Видатки на будову та на віднову храму теж робитимуть із царських прибутків,
- 45
- а й видатки на будову мурів Єрусалиму та на його зміцнення навколо братимуться з царських прибутків;
так само й на будову мурів у Юдеї.»
- 46
- Та Йонатан з народом, почувши ці слова, не йняв їм віри й не прийняв їх, бо він пам'ятав те велике лихо, яке Димитрій заподіяв Ізраїлеві, і як він сильно утискав їх.
- 47
- Вони воліли Олександра, бо він перший звернувся до них з мирними словами, і вони були його союзниками завжди.
- 48
- Тоді Олександер зібрав велику силу війська й двигнувся в похід проти Димитрія.
- 49
- Обидва царі розпочали битву, але військо Димитрія було присилуване до втечі.
Олександер кинувсь навздогінці за ним і переміг.
- 50
- Він бився завзято аж до заходу сонця.
Того дня поліг у бою Димитрій.
- 51
- Тоді Олександер вислав послів до Птолемея, єгипетського царя, з такими словами:
- 52
- «Тільки-що повернувсь я у своє царство й сів на престолі моїх батьків та захопив владу, розбивши Димитрія і зайнявши нашу країну, -
- 53
- коли я розпочав з ним війну, ми його розгромили і його військо, і сіли на його царському престолі -
- 54
- то й укладімо собі один з одним дружбу.
Видай мені дочку твою за жінку, а я буду твоїм зятем і дам тобі і їй дарунки, що будуть тебе гідні.»
- 55
- Цар Птолемей відповів так: «Щаслив той день, коли ти, повернувшись у землю батьків твоїх, сів на їхнім престолі царськім!
- 56
- Зроблю для тебе, як ти написав був.
Вийди мені назустріч у Птолемаїду, де ми побачимось один з одним і я стану твоїм тестем, як ти був мовив.»
- 57
- І рушив Птолемей з Єгипту, сам він і Клеопатра, його дочка, і 162 року прибув у Птолемаїду.
- 58
- Назустріч йому вийшов цар Олександер, за якого цар Птолемей !
видав свою дочку, і справив їм весілля у Птолемаїді з великою пишнотою, як то царям личить.
- 59
- Цар Олександер написав Йонатанові, щоб він прийшов до нього на стрічу;
- 60
- і той вибрався великопишно в Птолемаїду й зустрівся там з обидвома царями та й дав їм і їхнім друзям срібла, золота та силу дарунків, тож тим робом їм приподобався.
- 61
- Тут же зібрались проти нього нікчемні людці з Ізраїля, перевертні, щоб оскаржити його, та цар їх не послухав.
- 62
- Він звелів зняти з Йонатана його одежу й надягнути на нього багряницю;
так і зроблено.
- 63
- І посадив він його біля себе і сказав своїм вельможам: «Вийдіть із ним посеред міста й оголосіть, щоб його ніхто ні в чому не оскаржував та щоб ніхто йому нічим не докучав.»
- 64
- Коли ж його обвинувачі побачили його славу, ще проголосив окличник, і його самого;
одягненого в багряницю, - усі повтікали.
- 65
- Цар надав йому великої слави й записав його поміж перших своїх друзів, призначив його воєводою і правителем.
- 66
- І Йонатан повернувся в Єрусалим у мирі й радості.
- 67
- Року 165 Димитрій, син Димитрія, прибув з Крети у землю своїх батьків.
- 68
- Почув про це цар Олександер і, вельми засмутившись, повернувся в Антіохію.
- 69
- Тоді Димитрій настановив управителем Келесирії Аполлонія, а цей стягнув велике військо й отаборився біля Ямнії, звідки й послав послів до Йонатана, щоб вони сказали:
- 70
- «Тільки ти єдиний повстаєш проти мене.
Я став сміховиськом і ганьбою через тебе! Чого ти хоробруєш проти нас у горах?
- 71
- Коли ти довіряєш своїм військам, зійди до нас на рівнину, і там поміряємось один з одним, бо сила міст зо мною.
- 72
- Спитай і розвідайся, хто я такий і хто ті, що мені допомагають.
І скажуть тобі, що ти не витримаєш перед нами, бо ваші батьки двічі мусіли були втікати у своїй країні.
- 73
- Ось і тепер не встоїшся проти кінноти і проти такої сили на рівнині, де нема ні каміння, ні скелі, ані місця, і куди б утікати.»
- 74
- Почувши ці слова Аполлонія, Йонатан вельми образився.
Він вибрав 10 000 чоловік і вийшов з Єрусалиму. Брат його Симон пішов йому назустріч із допомогою.
- 75
- Він розташувався табором навпроти Яффи, та ті, що були в місті, замкнули браму, бо в Яффі була залога Аполлонія.
Юдеї кинулися здобувати її,
- 76
- і мешканці зо страху відчинили браму, тож Йонатан захопив Яффу.
- 77
- Довідавшись про те, Аполлоній вирушив з трьома тисячами кінноти й великим військом і попрямував на Азот, так, мов би хотів пройти тудою, а насправді посунувся на рівнину, бо мав силу кінноти, на яку покладався.
- 78
- Йонатан гнався за ним іззаду аж до Азоту, і війська зчепились у бою.
- 79
- Аполлоній лишив у засідці в тилу Юдеї 1000 кінноти,
- 80
- але Йонатан дізнався, що в тилу у нього є засідка.
І оточило його військо й кидали на народ стріли від ранку до вечора,
- 81
- але народ, як наказав був Йонатан, стояв міцно, хоч їхні коні й потомились.
- 82
- Тоді Симон висунув наперед своє військо, і закипів бій з піхотинцями, бо кіннота була виснажена.
Сирійців розгромлено й кинулись вони урозтіч.
- 83
- Кіннота порозбігалась на рівнині;
вони втекли в Азот і ввійшли в Бетдагон, капище їхнього боввана, щоб там урятуватись.
- 84
- Та Йонатан підпалив Азот і міста навколо, набрав здобичі й спалив храм Дагона й тих, що туди повтікали.
- 85
- Тих, що полягли від меча, з тими, що були спалені живцем, було разом близько 8000 чоловік.
- 86
- Двигнувся Йонатан звідти й отаборився під Аскалоном, мешканці якого вийшли йому назустріч з великою шанобою.
- 87
- Потім Йонатан із своїми повернувся в Єрусалим з великою здобиччю.
- 88
- Довідавшись про те, цар Олександер додав йому ще більшої прослави
- 89
- і вислав золоту запинку, що звичайно дається царським родичам;
так само дав йому у власність Аккарон з усією його землею.
|