- Восьма кара: сарана 1-20; дев'ята кара: тьма 21-29
- 1
- Господь сказав Мойсеєві: "Піди до фараона;
я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,
- 2
- щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я - Господь."
- 3
- Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: "Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені?
Відпусти мій народ, щоб послужив мені;
- 4
- бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.
- 5
- І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.
- 6
- Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян;
такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день." Та й обернувшись він вийшов від фараона.
- 7
- І промовили слуги фараона до нього: "Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя?
Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?"
- 8
- І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: "Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому.
А хто ж це хоче йти?"
- 9
- Відповів Мойсей: "З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо;
бо то свято Господнє для нас."
- 10
- І сказав до них: "Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам!
Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.
- 11
- Ні!
Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь." Та й вигнали їх з-перед фараона.
- 12
- Сказав Господь Мойсеєві: "Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду."
- 13
- І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею.
Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,
- 14
- що налетіла на всю землю Єгипетську;
вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.
- 15
- І вкрила лице всієї землі , аж земля почорніла;
і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.
- 16
- Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: "Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.
- 17
- І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть."
- 18
- То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.
- 19
- І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море;
не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.
- 20
- Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.
- 21
- Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися."
- 22
- Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.
- 23
- І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів;
в оселях же синів Ізраїля було світло.
- 24
- Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: "Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами."
- 25
- Сказав Мойсей: "Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.
- 26
- Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита;
бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди."
- 27
- Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.
- 28
- І сказав йому фараон: "Геть від мене!
Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!"
- 29
- Мойсей відповів: "Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого."
|