- Все, що сталося, Бог предсказав був
- 1
- Слухайте цього, доме Якова, Ви, що ім'ям Ізраїля зветеся, що вийшли з лона Юди!
Ви, що присягаєтесь ім'ям Господнім, що прославляєте Бога Ізраїля, хоч і нещиро, не по правді.
- 2
- Вони бо називають себе за святим містом і покладаються на Бога Ізраїля;
Господь сил - його ім'я.
- 3
- «Що давно сталося, я наперед був прорік;
воно з уст у мене вийшло, я оголосив був, я чинив швидко, і воно здійснилось.
- 4
- А що знав я, що ти впертий, що твоя шия - залізна палиця, що лоб твій мідяний,
- 5
- то й об'явив я тобі це здавна, оголосив раніш, ніж воно прийде, щоб ти не говорив: Кумир мій учинив те, мій тесаний, мій вилитий бовван це звелів.
- 6
- Ти чув, ти бачив те все.
Не хочеш у тім признатись? Уже тепер я оголошую тобі нове й тайне, чого ти не знаєш,
- 7
- що здійснюється вже тепер, а не колись, про що ти досі не чував, тож і не скажеш: Я знав це!
- 8
- Не чув ніколи ти про те й не знав, і вухо твоє не було відтулене здавна, бо я знав, що ти вельми зрадливий, і бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері.
- 9
- Імени мого заради відтягав я гнів мій, заради моєї слави тебе щадив я, щоб тебе не погубити.
- 10
- Ось я розтопив тебе, мов срібло, випробував тебе в горні страждання.
- 11
- Заради себе, заради себе самого я чиню це;
бож як би ім'я моє могло сквернитись? Я славою моєю іншому не поступлюся.
- 12
- Слухай же, Якове, мене, Ізраїлю, якого я покликав!
Я, я перший, я й останній.
- 13
- Таж моя рука заснувала землю, моя правиця розпростерла небо.
Покличу їх, - передо мною стають разом.
- 14
- Зберіться всі докупи й слухайте!
Хто між ними прорік це? Той, що його Господь любить, здійснить його волю над Вавилоном і над халдейським поріддям.
- 15
- Я, я промовив, я його покликав.
Я його привів, зробив щасливою його дорогу.
- 16
- Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай;
ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає.
- 17
- Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити.
- 18
- Якби ж то ти вважав на мої повеління!
Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя - як хвилі в морі.
- 19
- Немов піску, було б твого потомства;
тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім'я твоє не щезло б, не зникло б з-перед мене.»
- 20
- Виходьте з Вавилону!
Утікайте від халдеїв! Голосно, весело вістіть, оголосіть це! Ширіть це аж до кінців світу! Скажіть: «Господь викупив Якова, свого раба.»
- 21
- І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню.
Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води.
- 22
- Немає, каже Господь, для злих миру.
|