- (27) Благання 1-5; 8-9; подяка 6-7
- 1
- До тебе, Господи, взиваю;
моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.
- 2
- Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму.
- 3
- Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми;
на серці ж зло в них.
- 4
- Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх.
За ділом рук їхніх дай їм, - поверни їм те, що вчинили.
- 5
- Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, -нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує
- 6
- Благословен Господь, бо він почув голос мого благання.
- 7
- Господь то моя сила й щит мій!
На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.
- 8
- Господь - народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.
- 9
- Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки.
|