- Пророцтво щодо Тиру та Сидону
- 1
- Пророче слово про Тир: - Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань!
Вони довідались про це, коли прибули з Кіттім-країни.
- 2
- Замовкніть, мешканці узбережжя, купці сидонські, що по морях носились,
- 3
- по великих водах!
Зерно шіхорське, врожай Нілу, був їхнім багатством, яке вони народам продавали.
- 4
- Стидайся, Сидоне, бо ось що каже море: «Я не страждало, я не родило, я не плекало хлопців і не вирощувало дівчат!»
- 5
- Як ця чутка долине до єгиптян, вони задрижать, довідавшись про долю Тиру.
- 6
- Тікайте у Таршіш, ридайте, мешканці узбережжя!
- 7
- Чи це ж те ваше веселе місто, що його початок сягає у дні днедавні, що його ноги носили далеко, щоб там жити?
- 8
- І хто ж то призначив так проти увінчаного Тиру, купці якого були князями, а крамарі - вельможами на землі?
- 9
- Призначив так Господь сил, щоб принизити гординю всього того, що блищить, щоб упокорити всіх вельможних на землі.
- 10
- Пройди твій край, неначе Ніл, дочко таршішська!
Пояса немає більше.
- 11
- Він простягнув свою руку над морем, стряс царствами.
Господь дав наказ Ханаанові знести свої твердині.
- 12
- Він сказав: «Не будеш більш веселитись, ти, осоромлена дівице, дочко сидонська!
Вставай, переселись у Кіттім! Та й там не матимеш спокою.
- 13
- Ось Кіттім-країна!
Він її видав на поталу звірям у пустині; піднесли башти, зруйнували палати, перемінили їх в руїну.
- 14
- Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань!»
- 15
- І буде того дня: про Тир забудуть на сімдесят років, скільки живе звичайно один цар.
А при кінці сімдесяти років станеться з Тиром так, як співають про блудницю:
- 16
- «Візьми гарфу, кружляй по місті, ти, покинута блуднице!
Грай гарно, співай багато, щоб тебе пригадали!»
- 17
- А як упливе сімдесят років, Господь навідається до Тиру, що знов почне приймати блудничу нагороду та блудити з усіма царствами світу, що на поверхні землі.
- 18
- Але його здобуток і блуднича нагорода будуть присвячені Господеві;
не будуть їх складати, ані ховати їх до скарбу. Тим, що живуть перед обличчям Господнім, піде його здобуток, щоб мали вони подостатком їсти й могли пишно вдягатись.
|