- Бог і людина 1-14; милостиня, подавана з любов'ю 15-18; обачність 19-29; потреба зважати на власні вчинки 30-33
- 1
- Той, що вічно живе, усе разом створив.
- 2
- Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.
- 3
- Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він - володар усього в могутності власній, він - розрізняє святе від несвятого.
- 4
- Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, - та й хто б був спроможний велич його дослідити?
- 5
- Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?
- 6
- Нічого не можна ні відняти, ні додати, - неможливо дослідити чудеса Господні.
- 7
- Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає -тоді й зніяковіє!
- 8
- Що таке людина?
Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?
- 9
- Число днів людини?
Найбільше сто років.
- 10
- Крапля води морської чи зеренце піску - ось так мало років під час цього віку.
- 11
- Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.
- 12
- Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, - тим то й помножив своє прощення.
- 13
- Милість людини - до її ближнього, а Божа милість - до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.
- 14
- Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.
- 15
- Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.
- 16
- Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок.
- 17
- Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок?
Але й те, і те - в благодатного мужа.
- 18
- Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок - виїдає очі.
- 19
- Ще заки говоритимеш - повчися, і лікуйся - перед недугою.
- 20
- Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.
- 21
- Перед тим, як занедужаєш, -смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.
- 22
- Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.
- 23
- Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.
- 24
- Пам'ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.
- 25
- Згадай у час достатків про голоднечу;
про злидні та вбозтво - коли ти багатий.
- 26
- Від ранку аж до вечора час проминає - усе перед Господом переходить швидко.
- 27
- Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха - стережеться завинити.
- 28
- Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.
- 29
- Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.
- 30
- Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.
- 31
- Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.
- 32
- Не втішайся життям розкішним - не в'яжи себе з таким товариством.
- 33
- Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.
|