- Диявол спокушає Ісуса 1-13; Ісус у Назареті 14-30; Ісус виганяє бісів у Капернаумі й оздоровлює тещу Петра 31-44
- 1
- Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
- 2
- де сорок день його спокушав диявол;
і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
- 3
- А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”
- 4
- Ісус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”
- 5
- Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
- 6
- і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
- 7
- Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”
- 8
- Ісус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”
- 9
- Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
- 10
- писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
- 11
- і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.”
- 12
- Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”
- 13
- І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.
- 14
- Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.
- 15
- Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.
- 16
- І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
- 17
- Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
- 18
- “Господній Дух на мені, бо він мене помазав.
Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
- 19
- оповістити рік Господній сприятливий.”
- 20
- А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів.
Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
- 21
- І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”
- 22
- Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
- 23
- А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого.
Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”
- 24
- Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
- 25
- Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
- 26
- однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
- 27
- Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея;
однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”
- 28
- Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
- 29
- і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
- 30
- Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
- 31
- Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.
- 32
- І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.
- 33
- А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:
- 34
- “Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине?
Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти - святий Божий.”
- 35
- Ісус же погрозив йому, кажучи: “Мовчи і вийди з нього.” І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.
- 36
- Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: “Що за слово, - що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!”
- 37
- І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.
- 38
- Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати.
Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.
- 39
- І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.
- 40
- А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.
- 41
- А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти - Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він - Христос.
- 42
- Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.
- 43
- А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.”
- 44
- І проповідував по синагогах у Юдеї.
|