- Остання промова Іова
- 1
- І повів Іов далі свою мову, кажучи:
- 2
- «Клянуся Богом, що позбавив мене права,
і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
- 3
- Покіль мій дух у мені,
і Божий подих у моїх ніздрях,
- 4
- мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.
- 5
- Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність!
Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
- 6
- Триматимусь моєї правди, я її не облишу.
Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
- 7
- Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником,
а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!
- 8
- Яку безбожний має надію, коли молиться,
коли підносить душу свою до Бога?
- 9
- Чи ж вислухає Бог його взивання,
коли прийде на нього нужда?
- 10
- Чи буде відрадою йому Всесильний?
Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
- 11
- Я пояснюю вам поведінку Божу,
я не таю Всесильного задумів.
- 12
- А якщо усі ви те бачили самі,
то чого марнотою пустословите?
- 13
- Ось яка злій людині від Бога доля,
й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
- 14
- Як матиме синів багато, під меч підуть;
і його потомки не будуть мати досита хліба.
- 15
- Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу,
їхні вдови плакати по них не будуть.
- 16
- Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла,
й одежі, мов болота, наскладає,
- 17
- з наскладаного праведник буде вдягатись,
срібло наслідує невинний.
- 18
- Він будував дім собі, немов гніздечко;
немов курінь, що робить собі сторож.
- 19
- Багатим ляже, та востаннє;
відкриває очі: нічого більш немає!
- 20
- Удень прийде страх на нього,
а вночі вхопить його буря.
- 21
- Його підійме східній вітер, і геть піде;
він вихопить його із його місця.
- 22
- На нього непощадно кидатимуть камінням,
від караючої руки він утік би радо.
- 23
- Над ним плескатимуть у долоні;
де б він тільки був, його висвистуватимуть.»
|