- Друга Пасха в Синай-пустині 1-5; Пасха нечистих 6-13; Пасха чужинців 14; хмара над храминою 15-23
- 1
- Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця:
- 2
- “Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час.
- 3
- Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час;
за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.”
- 4
- І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху.
- 5
- І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині.
Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля.
- 6
- Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху;
тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона
- 7
- і мовили до них: “Ми осквернилися трупом.
Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?”
- 8
- І каже до них Мойсей: “Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.”
- 9
- І Господь промовив до Мойсея.
- 10
- “Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа.
- 11
- Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір;
з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її,
- 12
- так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи.
- 13
- Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час.
Людина та нестиме кару за свій гріх.
- 14
- Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її;
той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.”
- 15
- Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум'я над храминою, і так було аж до ранку.
- 16
- Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум'я.
- 17
- І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу;
а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля.
- 18
- За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались;
і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором.
- 19
- І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали.
- 20
- Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою;
за Господнім велінням ставали вони табором і за Господнім велінням рушали далі.
- 21
- А часом хмара зоставалася з вечора до ранку, вранці ж підносилась, і тоді й вони рушали;
було, що хмара стояла ввесь день і ніч, а потім піднімалась, і тоді вони рушали далі.
- 22
- Або два дні, або місяць, або й довше - як хмара перебувала над храминою, сини Ізраїля стояли табором і не пускалися в дорогу;
коли ж вона піднімалась угору, то й вони йшли в дорогу.
- 23
- За Господнім велінням ставали вони табором, і за Господнім велінням вирушали в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з наказом Господнім, як передав його Мойсей.
|