- Недуга царя Єзекії 1-8; пісня Єзекії 9-22
- 1
- У ті дні занедужав Єзекія смертельно.
І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.»
- 2
- Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа
- 3
- і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос.
- 4
- І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє:
- 5
- «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: - Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п'ятнадцять років
- 6
- і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.
- 7
- Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав:
- 8
- Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.
- 9
- Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги:
- 10
- «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ.
- 11
- Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі.
- 12
- Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший.
Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш.
- 13
- Я кричу аж до ранку.
Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш.
- 14
- Наче ластівка чи журавель, скиглю я;
я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене!
- 15
- Що мені казати?
То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї.
- 16
- Господи, так живуть люди.
У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш.
- 17
- Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту.
Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе.
- 18
- Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє.
Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність.
- 19
- Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні.
Батько оповідає дітям про твою вірність.
- 20
- Господь готовий мене врятувати.
Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.»
- 21
- І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!»
- 22
- І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?»
|