- Свято Кучок у Єрусалимі 1-13; Ісус навчає у храмі 14-31; намагання старшини ув'язнити Ісуса 32-53
- 1
- І по тому ходив Ісус Галилеєю;
він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
- 2
- Наближалося ж юдейське свято Кучок.
- 3
- Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
- 4
- Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає.
Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
- 5
- Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
- 6
- Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова.
- 7
- Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
- 8
- Тож ідіте ви на свято.
Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
- 9
- Мовивши так до них, залишився у Галилеї.
- 10
- Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
- 11
- Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
- 12
- І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить.
- 13
- Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями.
- 14
- А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
- 15
- І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
- 16
- А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
- 17
- Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
- 18
- Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає.
Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
- 19
- Хіба не дав вам Мойсей закону?
А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
- 20
- Озвався народ: «Чи ти навіжений?
Хто тебе вбити бажає?»
- 21
- А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
- 22
- Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
- 23
- Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
- 24
- Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!»
- 25
- Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
- 26
- Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть.
Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
- 27
- Та ми про нього знаємо, звідкіля він.
А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
- 28
- Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я.
Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте.
- 29
- Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
- 30
- Тим то й хотіли вони схопити його.
Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година.
- 31
- Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
- 32
- Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
- 33
- Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами - і піду до того, хто мене послав.
- 34
- Шукатимете мене - і не знайдете.
І де я буду - не зможете прийти.»
- 35
- Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його?
Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
- 36
- Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
- 37
- Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
- 38
- Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
- 39
- Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього.
Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
- 40
- Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
- 41
- Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
- 42
- Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
- 43
- І роздор виник із-за нього серед народу.
- 44
- Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
- 45
- Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
- 46
- Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
- 47
- Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
- 48
- Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
- 49
- Та проклятий той народ, що закону не знає!»
- 50
- Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
- 51
- «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
- 52
- Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї?
Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»
- 53
- І розійшлися кожен до свого дому.
|