- Іов відповідає Цофарові
- 1
- Заговорив Іов і мовив:
- 2
- «Справді лише ви люди,
і з вами умре мудрість!
- 3
- Є й у мене розум, як у вас,
нічим я від вас не гірший! Та й хто не знає того?
- 4
- Посмішищем ближнього зробивсь я,
що взиваю до Бога, і він відповідає; сміховиськом - я праведний, безвинний.
- 5
- Презирство на нещастя!
- думає щасливий. Стусана тому, який спотикнеться!
- 6
- Шатра ж грабіжників спокійні,
і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні, ті, що власну руку мають за бога.
- 7
- Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать;
у птиць небесних, і тобі сповістять;
- 8
- або повзунів, вони тебе повчать,
і риби в морі тобі повідають!
- 9
- Хто з усіх них не знає,
що рука Господня все це створила?
- 10
- В його руці душа всього живого,
дихання кожного людського тіла.
- 11
- Хіба не вухо слова розрізняє?
- 12
- У сивоголових - мудрість,
у довголітніх - розум.
- 13
- У нього премудрість і потуга,
у нього рада й розум.
- 14
- Як він зруйнує, ніхто не відбудує;
як замкне когось, ніхто вже не відімкне.
- 15
- Здержить води - все повисихає;
а пустить їх - розбурять землю.
- 16
- У нього сила та обачність;
у нього зведений і зводитель.
- 17
- Він радників босоніж відсилає
і в суддів розум відбирає.
- 18
- Він знімає з царів кайдани
й оперізує їх стан мотуззям.
- 19
- Він відсилає священиків босоніж,
і валить могутніх.
- 20
- Він проречистим рот закриває,
він забирає в старих розум.
- 21
- Він виливає на вельмож презирство
й розпускає пояс сильних.
- 22
- Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось,
виводить смертну тінь на світло.
- 23
- Множить народи і їх губить,
поширює людей, а потім їх нищить.
- 24
- Він відбирає розум у голів краю,
пускає їх блудити в пустині без дороги.
- 25
- І вони бродять помацки у темряві без світла,
і заточуються, немов п'яні.»
|