- Псалом - надія в Господі
- 1
- Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено!
Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.
- 2
- Господи, помилуй нас!
Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!
- 3
- Коли твій голос грізно лунає, народи втікають;
коли встаєш, погани йдуть урозтіч.
- 4
- І збирають вашу здобич, як сарана збирає;
кидаються, як гусінь, на неї.
- 5
- Вознесений Господь, бо він живе високо;
він сповнює Сіон справедливістю та правом.
- 6
- Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає;
мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.
- 7
- Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.
- 8
- Дороги опустіли, немає подорожніх.
Він зламав умову, зневажив свідків; люди - ніщо у нього.
- 9
- Земля сумує, мліє;
Ливан, засоромлений, в'яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя.
- 10
- Тепер я встану, каже Господь;
тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору.
- 11
- Завагітніли ви сіном - породите солому;
мій подих то вогонь, що пожере вас.
- 12
- Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.
- 13
- Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!
- 14
- Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних.
Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного?
- 15
- Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно;
хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, -
- 16
- він на вишинах буде жити;
скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне.
- 17
- Царя в його красі побачать твої очі;
узрять розлогу землю.
- 18
- Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував?
Де той, що важив? Де той, що лічив башти?
- 19
- Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.
- 20
- Глянь на Сіон, місто наших святих!
Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься.
- 21
- Бо там Господь для нас величний, - замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.
- 22
- Бо Господь - суддя наш;
Господь - наш законодавець; Господь -цар наш; він спасе нас.
- 23
- Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу.
Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати.
- 24
- Ніякий мешканець не скаже: я - хворий.
І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.
|