- Мудрість - подруга 1-8; вона дорадниця володареві 9-18; від Бога походить 19-21
- 1
- Могутньо простягається вона від краю і до краю
і керує усім доладно.
- 2
- Злюбив я її і розшукував від молодости своєї,
і намагався її взяти собі за дружину; та й закохавсь я в її вроду.
- 3
- Взаєминами з Богом прославляє рід шляхетний,
і Всеволодар її полюбив;
- 4
- вона бо втаємничена в Боже знання
і діла його визначає.
- 5
- Коли багатство - набуток, у житті пожаданий,
то що ж від мудрости багатше, яка все чинить?
- 6
- Коли ж розум усе чинить,
то хто, з усього, що існує, більший мистець від неї?
- 7
- І коли хтось любить справедливість,
то плоди її трудів - чесноти, бо вона навчає поміркованости, розсудливости, справедливости й мужности; а над них нема нічого кориснішого в людському житті.
- 8
- Коли ж хто бажає ширшого знання,
то вона знає давне і вгадує майбутнє, відає слів звороти й загадок розгадки, знаки й чудеса наперед знає, події діб і часів.
- 9
- Отож постановив я взяти її до себе, щоб жити з нею,
знаючи, що вона буде мені дорадницею в добрім і втіхою у клопотах;! смутку.
- 10
- З-за неї матиму славу в громаді
і, бувши молодим, - пошану в старших.
- 11
- На суді мене знайдуть бистроумним,
в очах вельмож я збуджуватиму подив.
- 12
- Коли мовчатиму, вони будуть на мене чекати,
а заговорю, - будуть уважати; як протягну свою розмову - на уста покладуть собі палець.
- 13
- Я осягну безсмертя через неї
і лишу вічний спомин тим, що після мене прийдуть.
- 14
- Правитиму народами, і люди будуть мені піддані.
- 15
- Страшні тирани, почувши про мене, злякаються,
у громаді виявлюсь добрий, а на війні хоробрий.
- 16
- Увійшовши в хату, спочину біля неї,
бо товариство з нею гіркости не має, ані спожиття - досади, лише веселощі та радість.
- 17
- Роздумувавши так сам із собою
і міркувавши в своїм серці, що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю,
- 18
- що в дружбі з нею - насолода шляхетна,
що в трудах її рук - багатство невичерпне, в постійнім приставанні з нею - розум, і слава - брати участь у розмові з нею, -ходив я, отже, скрізь шукаючи, як би її собі придбати.
- 19
- А був із мене гарний хлопець,
і дістав я - на щастя - добру душу,
- 20
- чи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло.
- 21
- І зрозумівши, що інакше її не осягну,
якщо Бог мені її не дасть, - і це вже належало до розсудливости: знати чий вона дар, - звернувсь я до Господа й моливсь йому та й сказав з усього серця мого:
|