- Елігу говорить далі
- 1
- «Тому й здрігнулося моє серце
і зрушилось із свого місця!
- 2
- Слухайте, слухайте гомін його голосу
і грюкіт, що з уст його виходить.
- 3
- Під усім небом він його розпросторює,
і блискавка його аж до кінців землі сягає.
- 4
- Позаду нього реве голос;
Бог гримить голосом величним і блискавиць своїх не зупиняє, коли лунає голос його.
- 5
- Бог своїм голосом гримить предивно,
творить діла великі, нам незбагненні!
- 6
- Він каже снігові: Падай на землю!
Великим зливам: Лийте чимдуж!
- 7
- Кожній людині кладе печать на руку,
щоб усі, кого створив він, те могли знати.
- 8
- Звір утікає у свій сховок,
сидить у своїх барлогах.
- 9
- З півдня буревій надходить,
є холод із півночі.
- 10
- Від Божого подуву лід береться,
й поверхня вод твердіє.
- 11
- Він хмари вогкістю вантажить,
і оболок розпускає його світло,
- 12
- що колами кружляє
і крутиться згідно з його наміром, виконуючи все, що він йому накаже, на овиді земного кругу;
- 13
- воно виконує його волю чи то як кару,
чи як милосердя.
- 14
- Слухай же це, Іове!
Стань і роздумуй про дивні діла Божі.
- 15
- Чи знаєш, як Бог їм повеліває,
як його хмара блискає світлом?
- 16
- Чи розумієш рівновагу хмари,
чудні діла Найзвершенішого у знанні?
- 17
- Коли нагріється твоя одежа,
коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, -
- 18
- чи міг би ти з ним нап'ясти небо
тверде, мов дзеркало, вилите?
- 19
- Навчи нас, що маємо йому сказати,
і не сперечатимемось більш, бо справа темна.
- 20
- Чи буде йому звіщено, як я говорю?
Чи як хто скаже що, дійде до нього?
- 21
- Та й тепер не видно було світла,
хмари його затьмили, але повіяв вітер і їх геть розвіяв,
- 22
- і надійшло з півночі золотисте сяйво.
Навкруги Бога страшна велич!
- 23
- Всесильний!
Не можем його осягнути! Великий силою і правом, повний правоти - не утискає.
- 24
- Тому й бояться його люди,
він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»
|