- Смерть 1-13; чого соромитися 14-27
- 1
- О смерте, гірка бо гадка про тебе для людини, що живе спокійно в своїх достатках, для того, хто безжурний і в усьому вдатний, а й хто має ще силу приймати поживу.
- 2
- О смерте, присуд твій благодайний для людини, що вбога й уже безсила, що вельми стара, про все ж має журитись, - яка зневірилась і якій терпець увірвався.
- 3
- Страху не май перед присудом смерти: згадай своїх попередників і тих, що ще будуть.
- 4
- Це вирок Господній для кожного тіла: навіщо ж іти тобі проти волі Всевишнього?
Ще десять, ще сто, ще тисяча років - в аді не будуть життю докоряти!
- 5
- Огидні діти - грішників діти, а й ті, що перебувають в оселях безбожників.
- 6
- Загине спадщина дітей грішників, завжди ганьба тяжітиме на їхньому потомстві.
- 7
- Нечестивому батькові власні діти докоряють, бо саме через нього вони в неславі.
- 8
- Горе вам, мужам нечестивим, що Бога Всевишнього закон полишили!
- 9
- Народившись, ви на прокляття народжуєтесь, а вмираючи, матимете прокляття як долю.
- 10
- Усе, що з землі, знов піде у землю, - тож нечестиві йдуть від прокляття на погибель.
- 11
- Марнота людини - в тілі її;
та не затреться ім'я побожного.
- 12
- Про ім'я своє дбай, воно тобі лишиться над тисячі великих скарбів золотих.
- 13
- Мало днів триває життя щасливе, та добре ім'я перебуває навіки.
- 14
- Діти, бережіть мою науку в мирі;
прихована мудрість і скарб незримий - яка бо користь із них обидвох?
- 15
- Той кращий, хто приховує свою глупоту, ніж той, хто приховує власну мудрість.
- 16
- Тож сором'язливі будьте згідно з моїм словом, - не добре бо піддаватись кожному стидові, та й не все всі по правді оцінюють.
- 17
- Стидайтесь розпусти перед батьком-матір'ю, а брехні - перед князем та перед вельможею;
- 18
- злочину - перед суддею та перед начальником, беззаконства ж -перед громадою та народом;
- 19
- несправедливости - перед товаришем і другом, а крадіжки - перед місцем, в якому ти мешкаєш;
- 20
- а й перед Божою правдою та союзом: на стіл із хлібом ліктями спиратись,
- 21
- погорджувати кимсь, як приймаєш або даєш, мовчати до тих, які вітають тебе,
- 22
- кидати оком на розпусну жінку, від співплеменника обличчя відвертати,
- 23
- присвоювати частку чиюсь чи дарунок, заглядатися на жінку заміжню,
- 24
- з служницею поводитись надто вільно, - не маєш наближатись до ложа її!
-
- 25
- проти друзів образливі слова пускати, - а давши їм щось, не роби докорів!
-
- 26
- повторювати чи переказувати те, що почуєш, а й робити явними слова таємні.
- 27
- Ось тоді то й справді сором'язливим будеш, і ласку здобудеш серед усіх.
|