- (114) Богові належиться хвала 1-3; ідоли - неживі 4-8; заклик надіятися на Господа 9-18
- 1
- Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.
- 2
- Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»
- 3
- Наш Бог на небі;
усе, що захотів, створив він.
- 4
- Божища їхні - то золото й срібло діло рук людських.
- 5
- Мають уста, і не говорять;
очі мають, але не бачать.
- 6
- Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.
- 7
- Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.
- 8
- Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.
- 9
- Ізраїлю, на Господа звіряйся!
Він допомога їхня і щит їхній.
- 10
- О доме Арона, на Господа звіряйся!
Він допомога їхня і щит їхній.
- 11
- Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь!
Він допомога їхня і щит їхній.
- 12
- Господь, згадавши нас, поблагословить;
поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона.
- 13
- Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.
- 14
- Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.
- 15
- Благословенні будете Господом, що створив небо і землю.
- 16
- Небо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським.
- 17
- Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.
- 18
- А ми благословляємо Господа, віднині і повіки.
Алилуя.
|