- (105) Хваліте Господа: 1-5; свідчення про невірність народу 6-43; гнів і помилування 44-48
- 1
- Алилуя.
Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
- 2
- Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
- 3
- Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
- 4
- Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого!
Навідайся з твоєю допомогою до мене,
- 5
- щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
- 6
- Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
- 7
- Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
- 8
- А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
- 9
- Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
- 10
- Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
- 11
- противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
- 12
- Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
- 13
- Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
- 14
- І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
- 15
- І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
- 16
- І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
- 17
- Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
- 18
- І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
- 19
- Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
- 20
- І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
- 21
- Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
- 22
- діла предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.
- 23
- Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
- 24
- І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
- 25
- І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
- 26
- І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
- 27
- і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
- 28
- Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
- 29
- Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
- 30
- Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
- 31
- І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
- 32
- І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
- 33
- Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
- 34
- Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
- 35
- але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
- 36
- Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
- 37
- Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
- 38
- І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським.
І осквернилася земля від крови,
- 39
- і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
- 40
- І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
- 41
- Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
- 42
- І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
- 43
- Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.
- 44
- Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.
- 45
- Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.
- 46
- Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.
- 47
- Спаси нас, Господи, наш Боже;
збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.
- 48
- Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні!
І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!
|