- Далі про Аталію 1-21
- 1
- Але сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі.
- 2
- Вони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.
- 3
- І вся громада уклала в Божому домі умову з царем.
Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.
- 4
- Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів;
- 5
- друга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод;
увесь же народ буде в дворах Господнього дому.
- 6
- Ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать.
Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.
- 7
- Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб'ють.
(Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»
- 8
- Левіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.
- 9
- Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,
- 10
- і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.
- 11
- І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем.
Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»
- 12
- Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.
- 13
- Поглянула - аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить.
І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»
- 14
- Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»
- 15
- І вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її.
- 16
- Йояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.
- 17
- І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її;
жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваало-вого, вбили перед жертовниками.
- 18
- І доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення.
Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.
- 19
- Він поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.
- 20
- Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.
- 21
- Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось.
А Аталію зарубано мечем.
|