- Оздоровлення: прокаженого 1-4; - слуги сотника 5-13; - тещі Петра та інших 14-22; утихомирення бурі 23-27; оздоровлення гадаринських біснуватих 28-34
- 1
- Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.
- 2
- І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.”
- 3
- Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.
- 4
- Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”
- 5
- Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:
- 6
- “Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.”
- 7
- Ісус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.”
- 8
- Тоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.
- 9
- Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить;
і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.”
- 10
- Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.
- 11
- Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,
- 12
- а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”
- 13
- І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години.
- 14
- А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.
- 15
- Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка;
а вона встала й услугувала йому.
- 16
- І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,
- 17
- щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”
- 18
- Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.
- 19
- І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.”
- 20
- А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”
- 21
- Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.”
- 22
- Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”
- 23
- Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
- 24
- Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен.
Він же спав.
- 25
- Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!”
- 26
- А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.
- 27
- І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”
- 28
- Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
- 29
- І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий?
Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”
- 30
- Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
- 31
- Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.”
- 32
- “Ідіть” – сказав їм.
І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
- 33
- А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
- 34
- Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
|