- Третя промова Елігу: нехай Іов смириться перед Богом, і Бог його вислухає
- 1
- Елігу почав говорити далі й мовив:
- 2
- «Невже оце тобі здається справедливим,
а ще й казав ти: ,,Я праведний перед Богом".
- 3
- Коли ж казатимеш: „Що тобі до того,
і що я чиню тобі, коли грішу?" -
- 4
- то я дам відповідь тобі
і друзям твоїм з тобою.
- 5
- Глянь лиш на небо й подивися!
Зирни на хмари, вони вищі від тебе!
- 6
- Коли грішиш, то що йому заподієш?
Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?
- 7
- Коли ти праведний, то що даєш йому?
Або що він бере з руки у тебе?
- 8
- Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти,
а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.
- 9
- Від превеликого утиску кричать люди
і лементують від насильства можних.
- 10
- Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель,
що вночі дає пісні?
- 11
- Він більш нас, ніж звірів земних, навчає,
і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює."
- 12
- Хоч і кричать там, він не відповідає
з-за гордині злочинців.
- 13
- До справжньої бо марноти Бог не прислухається,
Всесильний на те не зважає.
- 14
- Тим менше, коли ото ти кажеш,
що ти його не сприймаєш! Суд готовий перед його обличчям, він жде й на тебе!
- 15
- От і тепер, коли гнів його не став карою,
і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, -
- 16
- то всетаки Іов даремно уста розтуляє
і в невіданні слова множить.»
|