- (143) Цар молиться за перемогу та добробут народу
- 1
- Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.
- 2
- Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель;
мій щит, - і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.
- 3
- Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, - що думаєш про нього?
- 4
- Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.
- 5
- Господи, прихили твоє небо й зійди!
Діткнись до гір, - і вони задимують.
- 6
- Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!
- 7
- Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,
- 8
- уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.
- 9
- Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, -
- 10
- тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.
- 11
- Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.
- 12
- Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім.
Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.
- 13
- Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя.
Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.
- 14
- Хай буде навантажена худоба наша;
хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.
- 15
- Щасливий народ, в якого така доля!
Щасливий народ, якому Бог - Господь!
|