- Бел і дракон
- 1
- Цар Астіях був похований коло своїх батьків, і його царство забрав до себе Кир персянин.
- 2
- А Даниїл був довірений царя і поважаний більш від усіх його друзів.
- 3
- А був тоді у вавилонян бовван, на ім'я Бел;
на нього щодня витрачали 12 артивів питльованої муки, 40 овець і 6 метрет вина.
- 4
- Цар також ушановував його й ходив щодня йому поклонятись;
Даниїл же поклонявся своєму Богові.
- 5
- Раз якось цар сказав йому: «Чому ти не поклоняєшся Белові?» А він на те: «Бо я не вшановую рукотворених бовванів, лише живого Бога, який сотворив небо й землю і який має владу над усяким тілом.»
- 6
- Цар сказав йому: «Чи ж тобі не здається, що Бел - живий бог?
Або чи ти не бачиш, скільки він їсть і п'є щодня?»
- 7
- Даниїл сказав, усміхаючись: «Не обманюй самого себе, царю!
Він бо всередині - глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив.»
- 8
- Тоді цар, розгніваний, покликав своїх жерців і сказав їм: «Як не скажете мені, хто поїдає ці харчі, то помрете;
а як докажете, що Бел їх поїдає, то помре Даниїл, бо він зневажив Бела.»
- 9
- Даниїл же промовив до царя: «Нехай буде зроблено за твоїм словом.» Жерців же Бела було 70, крім жінок та дітей.
- 10
- От і прибув цар з Даниїлом у дім Бела.
- 11
- Сказали жерці Бела: «Ось ми вийдемо геть;
ти ж, царю, поклади страву, замішай і постав вино, замкни двері й запечатай їх твоєю печаттю. І коли, прийшовши вранці, знайдеш, що не все спожив Бел, ми помремо, а як ні, то Даниїл, що оббрехав нас.»
- 12
- Їм же й байдуже, бо вони зробили були під столом потайний вхід, через який завжди входили й поїдали все.
- 13
- Коли вони вийшли, цар поклав страву для Бела.
- 14
- Даниїл же наказав своїм слугам принести попелу й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя.
Вийшли вони, зачинили двері, запечатали їх царською печаттю й пішли собі.
- 15
- Уночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали.
- 16
- Рано-вранці встав цар, і Даниїл з ним.
- 17
- Цар сказав: «Чи цілі печатки Даниїле?» Той відповів: «Цілі, царю.»
- 18
- Як тільки відчинили двері, цар глянув на стіл і скрикнув сильним голосом: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!»
- 19
- Даниїл засміявся й затримав царя, щоб не входив досередини, мовивши: «Глянь на підлогу й розпізнай, чиї це сліди.»
- 20
- Цар сказав: «Я бачу сліди чоловіків, жінок і дітей.»
- 21
- І розгнівавшись, цар звелів схопити жерців з жінками й дітьми.
Йому показано й таємні двері, через які ті входили й поїдали, що було на столі.
- 22
- Тоді цар звелів їх повбивати й видати Бела Даниїлові, а цей зруйнував його та його храм.
- 23
- Був також там дракон великий, і вавилоняни його почитали.
- 24
- Цар сказав до Даниїла: «А вже про цього ти не можеш сказати, що він - не живий бог.
Тож поклонись йому.»
- 25
- Даниїл відповів: «Господеві, Богові моєму, поклонюся, бо він - живий Бог.
Ти ж, царю, дай мені дозвіл, і я уб'ю дракона без меча й без палиці.»
- 26
- Цар сказав: «Даю тобі.»
- 27
- Тоді Даниїл узяв смоли, ситі й волосу, зварив усе те разом, зробив з нього корж і кинув драконові в пащеку.
Дракон того наївся і розсівся. І сказав Даниїл: «Бачите, що ви вшановуєте!»
- 28
- Як же почули про це вавилоняни, обурились вельми й зібрались на царя, говоривши: «Цар став юдеєм;
він знищив Бела, убив дракона і вимордував жерців.»
- 29
- Потім прийшли до царя й сказали: «Видай нам Даниїла, а як ні, то вб'ємо тебе й дім твій.»
- 30
- Побачив цар, що йому погрожують вельми, і був примушений видати їм Даниїла.
- 31
- Вони вкинули його в яму для левів, і він перебув там шість день.
- 32
- Було ж у ямі сім левів, яким давали щодня два трупи й дві вівці, але тоді їх не дали їм, щоб вони пожерли Даниїла.
- 33
- А був у Юдеї пророк Авакум;
він наварив юшки, накришив у миску хліба й пустився в поле, несучи те женцям.
- 34
- Ангел Господній і сказав до Авакума: «Занеси сніданок, що при тобі, у Вавилон Даниїлові, що в ямі для левів.»
- 35
- Авакум сказав: «Господи, я ніколи не бачив Вавилону і ями для левів не знаю.»
- 36
- Тоді ангел Господній схопив його за чуба, переніс за волосся його голови і поклав його зверху над ямою - одним подувом свого подиху.
- 37
- І закричав Авакум: «Даниїле, Даниїле!
Візьми сніданок, що послав тобі Бог!»
- 38
- А Даниїл: «Ти згадав про мене, Боже, й не покинув тих, що тебе люблять.»
- 39
- Устав Даниїл і їв, а ангел Божий зараз же повернув Авакума назад на його місце.
- 40
- Сьомого дня прийшов цар плакати за Даниїлом;
прийшов він до ями й заглянув до неї, - аж ось Даниїл сидить.
- 41
- Скрикнув цар сильним голосом і промовив: «Великий ти, Господи, Боже Даниїла, і немає другого, крім тебе.»
- 42
- І витягнув його, а тих, що хотіли його погубити, звелів вкинути в яму, й вони вмить перед ним були пожерті.
- 43
- Тоді цар сказав: «Нехай усі мешканці землі тремтять перед Богом Даниїла, бо він Спаситель, він творить знаки й чудеса на землі, він урятував Даниїла з ями для левів.»
|