- (87) Тяжко хворий оповідає про своє горе 2-9; просить допомоги 10-19
- 1
- Псалом.
Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.
- 2
- Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.
- 3
- Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!
Приклони твоє вухо до мого благання!
- 4
- Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.
- 5
- Мене залічено до тих, що сходять у яму.
Я став, як чоловік, що допомоги не має.
- 6
- Поміж мерцями моє ложе;
немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
- 7
- Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.
- 8
- Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
- 9
- Ти віддалив від мене моїх друзів;
зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
- 10
- Очі мої знемоглися від печалі;
до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
- 11
- Хіба для мертвих робиш чуда?
Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
- 12
- Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність?
- 13
- Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття?
- 14
- Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
- 15
- Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?
- 16
- Я безталанний, і конаю змалку;
я перебув страх твій - умліваю.
- 17
- Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.
- 18
- Увесь час вони оточують мене, мов води;
усі разом мене обступили.
- 19
- Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь.
|