- Невдала глиняна посудина 1-17; поновна змова проти Єремії 18-23
- 1
- Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
- 2
- «Устань та й іди в хату до ганчаря: там я дам тобі почути мої слова.»
- 3
- І пішов я у хату до ганчаря, і застав його при праці на кружалі.
- 4
- І як посудина, що її він ліпив із глини, не виходила, як то трапляється з глиною в руці ганчаря, то він робив з неї знов іншу посудину, яка йому була довподоби.
- 5
- Тоді надійшло до мене таке слово Господнє:
- 6
- «Чи я ж не можу вчинити з вами, доме Ізраїлів, так, як оцей ганчар?
- слово Господнє. Ось те, що глина в руці ганчаря, те й ви в руці у мене, доме Ізраїля.
- 7
- Часом постановлю я викорінити, знищити й вигубити якийсь народ або якесь царство.
- 8
- Як же той народ, проти якого я говорив, відвернеться від свого ледарства, то я відвертаю те лихо, яке задумав йому заподіяти.
- 9
- Часом же я постановлю збудувати й насадити якийсь народ або якесь царство,
- 10
- а вони ж запопадуться коїти зло перед очима в мене й не слухають голосу мого;
тож тоді я й скасую те добро, яке вирішив був йому сподіяти.
- 11
- Оце ж скажи мужам юдейським і мешканцям єрусалимським: Так говорить Господь: Ось я готую на вас лихо й замислюю проти вас задуми.
Тож наверніться кожен від своєї злої дороги, вчиніть добрими ваші путі й ваші вчинки.
- 12
- Вони ж кажуть: Шкода й говорити!
Ми таки ходитимемо своїм робом і кожен з нас чинитиме за впертістю свого лихого серця.
- 13
- Тим же то так говорить Господь: Спитайте між народами, чи хто чував колинебудь таке?
Жахливу мерзоту діва Ізраїлева вчинила.
- 14
- Чи покидає сніг високу ливанську скелю?
Чи висихають води по горах, які течуть холодні?
- 15
- Мій же народ мене забув!
Кадить марноті! Спотикнулись на своїх дорогах, на путях древніх, щоб блукати жахливими стежками, бездоріжжям,
- 16
- щоб зробити свою землю запустінням, сміховищем відвічним.
Кожен, хто переходитиме нею, жахнеться й похитає головою.
- 17
- Неначе східній вітер, я розвію їх перед їхніми ворогами.
Плечима, не обличчям, до них обернуся за лихої для них години.»
- 18
- Вони сказали: «Ану вчинімо змову проти Єремії, бо й без священика закон не пропаде, ані порада без мудрого, ані слово без пророка.
Нумо лишень, побиймо його власною його мовою, присікаймося до кожного його слова!»
- 19
- Зглянься, Господи, надо мною!
Послухай, що мої противники говорять.
- 20
- Чи личить злом за добро платити?
Вони ж мені копають яму. Згадай, як я стояв перед тобою, благавши добра їм, щоб відвернути від них гнів твій.
- 21
- Віддай же за те синів їхніх на голоднечу, під меч видай самих їх.
Жінки їхні нехай стануть бездітними й удовами! Мужі їхні нехай помруть мором, а юнаки їхні хай від меча в бою поляжуть.
- 22
- З хат їхніх хай лемент лунає, коли ти зненацька наведеш на них ватагу;
вони бо копають яму, щоб мене впіймати, і розставляють потай сіті на мої ноги.
- 23
- Ти ж, Господи, знаєш усі їхні смертельні задуми проти мене.
Не прости їхньої несправедливости і не змивай з-перед твого обличчя гріха їхнього. Нехай вони поваляться перед тобою, а й знищ їх у час гніву твого.
|