- Очищення досвідом 1-6; про конечність мати довір'я 7-11; горе хитким 12-14; життя у страсі Господньому 15-18
- 1
- Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси.
- 2
- Будь серцем праведний і постійний, а в нещасті - не бентежся.
- 3
- Пристань до нього, не відступайся, щоб звеличився ти наостанку.
- 4
- Все прийми, що тебе лиш спіткає, і, пониженим бувши, всі зміни стерпи.
- 5
- Бо золоту проба - вогонь, а бездоганному - горно пониження,
- 6
- Вір йому, і він за тебе заступиться;
спрямуй на благо свою путь і надійся на нього.
- 7
- Ви, що страхаєтеся Господа, чекайте на його милосердя і не схиблюйте, щоб вам не впасти.
- 8
- Ви, що страхаєтеся Господа, вірте йому, і нагорода ваша не пропаде.
- 9
- Ви, що страхаєтеся Господа, надійтесь на благо, на вічне раювання й на милосердя.
- 10
- Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві?
Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?
- 11
- Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.
- 12
- Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.
- 13
- Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.
- 14
- Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?
- 15
- Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.
- 16
- Ті, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.
- 17
- Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.
- 18
- Киньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя.
|