- Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
- 1
- Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
ніж дурний з нещирими устами.
- 2
- Навіть горливість без знання не добра,
а хто надто поспішає - помилиться.
- 3
- Безумність людини руйнує її долю,
та й ще на Господа вона серцем гнівається.
- 4
- Багатство множить друзів,
а бідного покидає й друг його.
- 5
- Фальшивий свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
- 6
- Багато тих, що запобігають у князя ласки;
кожен друг тому, хто дає гостинці.
- 7
- Убогим всі брати нехтують,
тим більше його друзі віддаляються від нього; у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, так само, хто вганяється за чужими справами.
- 8
- Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
хто розуму пильнує, той знайде добро.
- 9
- Неправдомовний свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, той загине.
- 10
- Не личать дурневі розкоші,
тим менше слузі - панувати над князями.
- 11
- Розважність людини - бути повільним до гніву;
слава її - переступи забувати.
- 12
- Гнів царський - мов рик лева,
а його милість - як роса на рослину.
- 13
- Дурний син - батькові нещастя;
а суперечки жінчині - безупинне води накрапання.
- 14
- Дім і достатки - то по батьках спадок,
але від Господа розумна жінка.
- 15
- Лінивство глибокий сон наводить;
душа недбала буде голодувати.
- 16
- Хто береже заповідь, той береже себе самого,
а хто словом нехтує, той помре.
- 17
- Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
і він йому відплатить за його добродійство.
- 18
- Карай твого сина, покіль є надія,
але б'ючи, не бий його до смерти.
- 19
- Вельми гнівливий прийме кару:
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
- 20
- Слухай пораду й приймай навчання,
щоб стати мудрим наостанку.
- 21
- Багато задумів у серці людини,
але воля Господня - вона встоїться.
- 22
- Плід людини - її милосердя;
убогий - ліпший, ніж брехун.
- 23
- Господній острах - життєдайний:
насичений ним - в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
- 24
- Ледачий запускає свою руку в миску,
та тяжко йому її до рота донести.
- 25
- Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
коли розумного скартати, він набереться знання.
- 26
- Хто обдирає батька й проганяє матір,
той син ганебний, безсоромний.
- 27
- Кинь, сину, слухати науку,
що відводить від слів розумних.
- 28
- Лукавий свідок глузує з правосуддя,
а уста грішників пожирають беззаконня.
- 29
- Готові на насмішників дрюки,
і на спину дурних - удари.
|