- Облога Єрусалиму 1-14; смерть дружини Єзекиїла 15-27
- 1
- Дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:
- 2
- «Сину чоловічий, запиши собі сьогоднішнє число дня, бо цього дня цар вавилонський обляг Єрусалим.
- 3
- Скажи бунтівливому домові притчу й промов до нього: Так говорить Господь Бог: Постав казан, постав та налий води до нього.
- 4
- Поклади туди шматки м'яса, всілякі щонайліпші кусні, стегно й лопатку.
Наповни його найдобірнішими кістками.
- 5
- Візьми їх із овець найдобірніших, наклади дров під казан;
нехай кипить усе сильно, аж поки кості в нім розваряться.
- 6
- Бо так говорить Господь Бог: Горе місту крови, казанові, вкритому іржею, іржею, що не відстає від нього.
Шматок за шматком повикидай з нього, не треба на них кидати жереба,
- 7
- бо пролита ним кров і досі посеред нього;
на голій скелі зоставив її, не проливав її на землю, де б вона вкрилась була порохом.
- 8
- Щоб розбудити в собі гнів, щоб помститись, зоставив я пролиту ним кров на голій скелі, щоб вона не прикрилась.
- 9
- Тому ось як говорить Господь Бог: Горе місту крови!
Я теж розкладу велике вогнище.
- 10
- Наклади багато дров, запали вогонь, вари добре м'ясо, приготуй приправи, щоб аж кості розварились.
- 11
- Тоді постав порожній казан на жару, щоб розжарився, і мідь розжеврілась, щоб бруд у ньому розтопився, і щоб іржа на ньому зникла.
- 12
- Та шкода праці!
Груба іржа на ньому не сходить від вогню!
- 13
- Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти;
тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі.
- 14
- Я, Господь, сказав це.
Так воно буде, я зроблю так. Я не попущу, не пожалую, не змилуюся! За твоїми вчинками та за твоїми діяннями буду тебе судити», - слово Господа Бога.
- 15
- Надійшло до мене таке слово Господнє:
- 16
- «Сину чоловічий!
Ось я візьму в тебе втіху очей твоїх раптом; та ти не лементуй, не плач, не рони сліз.
- 17
- Мовчки зідхай, жалоби по мертвих не справляй, обвивай собі голову турбаном, узуй ноги в сандалі, не закривай бороди й звичайного хліба не їж.»
- 18
- Уранці говорив я до людей, а ввечорі умерла моя жінка.
На другий день уранці зробив я, як мені було заповіджено.
- 19
- І питали в мене люди: «Чи то ж ти нам не скажеш, що воно значить те, що ти робиш?»
- 20
- А я відповів їм: До мене надійшло таке слово Господнє:
- 21
- «Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Ось я віддаю на опоганення мою святиню, вашу зухвалу гординю, утіху очей ваших, одраду душі вашої.
Сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть від меча.
- 22
- Ви будете робити так, як я робив: не будете закривати собі бороду й звичайного хліба не будете їсти.
- 23
- Турбани ваші зостануться у вас на головах і ваші сандалі в вас на ногах.
Ви не будете лементувати й плакати. Ви будете нидіти у злочинах ваших, і одні з одними будете стогнати.
- 24
- Єзекиїл буде вам знаком.
Ви будете чинити точнісінько так само, як він чинив, і як те все станеться, взнаєте, що я - Господь Бог.
- 25
- Щождо тебе, сину чоловічий, то того дня, як я відніму від них їхню силу, їхню горду радість, утіху очей їхніх, одраду їхньої душі, синів їхніх і дочок їхніх, -
- 26
- того дня прийде до тебе втікач, щоб принести тобі про це вістку.
- 27
- Того дня твої уста відкриються до втікача, і ти станеш говорити й не будеш більше німим;
і будеш для них знаком, і вони взнають, що я - Господь.»
|