- Оздоровлення розслабленого 1-8; покликання Матея 9-13; про піст 14-17; оздоровлення кровоточивої та воскресіння дочки начальника 18-26; оздоровлення двох сліпих 27-31; і німого біснуватого 32-38.
- 1
- Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
- 2
- І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах.
Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
- 3
- Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
- 4
- Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?
- 5
- Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи!
- 6
- Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.”
- 7
- Встав той і пішов до свого дому.
- 8
- Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.
- 9
- Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним.
- 10
- Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями.
- 11
- Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: “Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?”
- 12
- Почувши те, озвався: “Здорові не потребують лікаря, лише хворі.
- 13
- Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви.
Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”
- 14
- Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?”
- 15
- Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними?
Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.
- 16
- Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
- 17
- І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть;
а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”
- 18
- Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла.
Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”
- 19
- Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.
- 20
- І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.
- 21
- Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.”
- 22
- Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко!
Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години.
- 23
- А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,
- 24
- сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього.
- 25
- Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.
- 26
- Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
- 27
- І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
- 28
- І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” – “Так, Господи!” - кажуть йому ті.
- 29
- Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”
- 30
- І відкрились їхні очі.
Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”
- 31
- Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.
- 32
- А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.
- 33
- Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”
- 34
- Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”
- 35
- Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
- 36
- Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.
- 37
- Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало.
- 38
- Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.”
|