- Каяття та навернення народу
- 1
- «Коли чоловік відпустить свою жінку, і вона піде від нього, і стане за жінку мужеві іншому, то чи можна йому повернутись до неї?
Чи ж не цілком сплюгавилась та жінка? Ти з багатьма коханцями блудила, а мала б то повернутись до мене? Слово Господнє!
- 2
- Зведи свої очі на пагорби високі й розглянься: Де ти не злягалась?
Для них сідала єси край дороги, немов араб у пустині. Опоганила край блудом своїм і злобою своєю.
- 3
- Тим і дощі припинились, і не було дощу весняного.
Чоло у тебе стало, мов у блудниці, ти соромитись не хотіла.
- 4
- І ось тепер хіба не кличеш ти до мене: Мій батьку!
Ти - друг мого юнацтва.
- 5
- Чи збереже він гнів свій назавжди, затримає його повіки?
Отак говориш, але злочини далі коїш, коли є нагода.»
- 6
- І сказав мені Господь за царя Йосії: «Чи бачив єси, що зробила зрадниця Ізраїлева?
Вона ходила на кожне узвишшя й під кожне дерево ряснолисте, й там блудувала.
- 7
- І я сказав: Накоївши усього того, повернеться до мене;
та не повернулась. Бачила це невірна сестра її Юдея.
- 8
- І хоч невірна її сестра Юдея й бачила, що я відіслав Ізраїлеву дочку за всі її блуди і дав їй розвідного листа - вона все ж таки не злякалась, а пішла й собі заходилася блудувати.
- 9
- І блудуванням своїм легкодумним опоганила землю, і зчиняла перелюб з каменем та деревом.
- 10
- Та навіть по всьому цьому зрадлива її сестра Юдея не всім своїм серцем, а тільки лукаво, до мене повернулась, - слово Господнє.»
- 11
- Тоді Господь сказав до мене: «Зрадлива дочка Ізраїлева показала себе справедливішою, ніж невірна Юдея.
- 12
- Іди й промов оці слова вголос на північ і скажи: Повернися, зраднице, Ізраїлева дочко, - слово Господнє;
не покажу тобі мого обличчя у гніві, я бо милосердний, -слово Господнє, - не гніватимусь повіки!
- 13
- Визнай лише свою провину, бо ти була невірна Господові, Богові твоєму: розтринькала єси любов твою з чужинцями під кожним деревом ряснолистим і мого голосу не слухала, - слово Господнє.
- 14
- Поверніться, о відступницькі діти, - слово Господнє, - бо я ваш Владика.
Я візьму з вас по одному з міста, по двоє з родини та й приведу вас на Сіон.
- 15
- Я дам вам пастирів до душі мені, що пастимуть вас мудро та розумно.
- 16
- І як намножитесь і будете плодючі на землі, за тих днів, - слово Господнє, - не говоритимуть більш: Кивот Господнього завіту;
і на думку він нікому більш не спаде, і не згадуватимуть про нього, і не жалкуватимуть його, й робити його більше не будуть.
- 17
- На той час Єрусалим зватимуть: Трон Господній, - і всі народи збиратимуться в Єрусалим заради імени Господнього, і не ходитимуть уже більше за пожаданням лихого свого серця.
- 18
- На ті часи дім Юди ходитиме з домом Ізраїля і обидва вони разом прийдуть з північної землі в землю, що я наділив батькам вашим у спадщину.
- 19
- Я думав собі: Як би мені поставити тебе понад дітьми й дати тобі розкішну землю, найкраще між народами спадкоємство?
Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку! - і зо мною не перестанеш ходити.
- 20
- Але як жінка зраджує коханця свого, так і ви зрадили мене, доме Ізраїля, - слово Господнє.
- 21
- По узвишшях чути голос, плач і благання дітей Ізраїлевих, бо вони викривили свою дорогу, забули Господа, Бога свого.
- 22
- Вернітеся, о відступницькі діти, я вилікую ваші відступства!» Ось ми прийшли до тебе, бо ти єси Господь, Бог наш.
- 23
- Справді, узвишшя - марнота, гамір по горах.
Справді, у Господі, нашому Бозі, Ізраїля спасіння.
- 24
- Ганьба пожерла труди батьків наших уже з наших молодощів: овець їхніх і товар їхній, синів їхніх і дочок їхніх.
- 25
- Лягаймо в нашу ганьбу, і стид нехай нас покриє, бо проти Господа, Бога нашого, ми согрішили, ми й батьки наші, вже з молодощів наших і понині - і ми не слухали голосу Господа, Бога нашого.»
|