- (68) Псалмопівець описує своє пригноблення 2-5: його, побожного, переслідують 6-13; просить про допомогу в Бога 14-22; бажає відплати ворогам 23-29; подяка 30-37
- 1
- хору.
На мелодію «Лілеї». Давида.
- 2
- Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
- 3
- Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати.
Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
- 4
- Від крику я знемігся;
горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
- 5
- Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене.
Тих, що мене хочуть погубити - ворогів моїх брехливих - сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
- 6
- Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
- 7
- Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил.
Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
- 8
- За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
- 9
- Чужий я став і братам рідним;
сторонній - синам матері моєї.
- 10
- Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
- 11
- Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
- 12
- Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
- 13
- Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
- 14
- Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час.
О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
- 15
- Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув;
коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
- 16
- Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
- 17
- Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
- 18
- і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті;
вислухай мене притьмом
- 19
- Наближся до душі моєї, визволь її;
з огляду на ворогів моїх спаси мене!
- 20
- Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу;
усі гнобителі мої перед тобою.
- 21
- Ганьба розбила моє серце, і я знемігся;
я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, - та не знайшов нікого.
- 22
- Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
- 23
- Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, - сіттю.
- 24
- Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
- 25
- Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
- 26
- Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
- 27
- Вони бо того, що ти бив, гонили;
розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
- 28
- Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
- 29
- Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
- 30
- Я ж бідний і страждаю;
спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
- 31
- Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
- 32
- І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
- 33
- Побачать те покірні й звеселяться.
Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
- 34
- Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
- 35
- Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
- 36
- Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
- 37
- Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.
|