- П'ята сурма 1-12; шоста сурма 13-21
- 1
- І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю;
і дано їй ключ від колодязя безодні;
- 2
- і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої;
і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.
- 3
- А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.
- 4
- І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.
- 5
- І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців;
катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.
- 6
- У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її;
бажатимуть умерти, та втече смерть від них.
- 7
- А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну;
на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;
- 8
- мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;
- 9
- мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.
- 10
- Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала;
а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.
- 11
- І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон».
- 12
- Горе одно минуло.
От, ідуть іще два горя після нього.
- 13
- І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,
- 14
- говорив до шостого ангела, який мав сурму: «Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті.»
- 15
- І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.
- 16
- Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд;
і я чув число їх.
- 17
- І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані;
голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.
- 18
- Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.
- 19
- Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх;
а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.
- 20
- А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.
- 21
- І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.
|