- Війна з араміями 1-4; лже-пророки 5-12; Міхей - правдивий пророк 13-28; смерть Ахава 29-40; Йосафат царем в Юдеї 41-51; Ахазія - цар в Ізраїлі 52-54
- 1
- Минуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем.
- 2
- На третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.
- 3
- Цар ізраїльський сказав до своїх слуг: «Чи ви знаєте, що Рамот гілеадський нам належить?
Ми ж мовчимо, не відбираємо його з рук царя арамійського.»
- 4
- Потім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадського?» Йосафат відповів цареві ізраїльському: «Я - як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні.»
- 5
- Однак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа.»
- 6
- Зібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки.»
- 7
- Та Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати?»
- 8
- Цар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе.
Це - Міхей, син Їмли.» Йосафат же каже: «Не говори так, царю!»
- 9
- Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли.»
- 10
- Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними.
- 11
- Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного!»
- 12
- І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський!
Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
- 13
- Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.»
- 14
- Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь!
Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»
- 15
- Як же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею!
Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
- 16
- Цар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду?»
- 17
- Тоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає.
Господь сказав: Нема в них пана! Хай кожний в мирі повертається додому!»
- 18
- Цар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе?»
- 19
- І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.
- 20
- Господь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув?
Той з них говорив так, а той інакше.
- 21
- Тоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його.
Господь спитав: Чим?
- 22
- І відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків.
Господь сказав: Тобі вдасться його підманути; іди й зроби так.
- 23
- Оце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе.»
- 24
- Тоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як?
То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі?»
- 25
- Міхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись.»
- 26
- А цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,
- 27
- і скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо.»
- 28
- А Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене.»
- 29
- От і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.
- 30
- Цар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою.
- 31
- Цар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського.»
- 32
- Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав.
- 33
- Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.
- 34
- Один же чоловік нап'яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею.
Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано.»
- 35
- Та битва того дня дедалі більш закипала.
Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав. Кров з рани стікала в колісницю.
- 36
- А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто;
кожний у свою землю!
- 37
- Цар помер!» Привезли царя в Самарію й поховали в Самарії.
- 38
- Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, - в нім милися блудниці, - пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.
- 39
- Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, - усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.
- 40
- І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.
- 41
- Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.
- 42
- Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі.
Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.
- 43
- Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.
- 44
- Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.
- 45
- Йосафат жив у мирі з царем ізраїльським.
- 46
- Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.
- 47
- Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.
- 48
- Не було тоді наставленого царя в Едомі.
- 49
- Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом;
та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.
- 50
- Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на кораблях.» Йосафат же не схотів.
- 51
- І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка.
Замість нього став царем син його Йорам.
- 52
- Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.
- 53
- Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.
- 54
- Він служив Ваалові, падав перед ним ниць і доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, цілком так само, як чинив його батько.
|