- (73) Плач над зруйнованою святинею 1-11; спогад про діла Божі для народу 12-17; молитва 18-23
- 1
- Асафа.
- 2
- Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.
- 3
- Зійди твоїми стопами на руїни відвічні;
усе в святині зруйнував ворог.
- 4
- Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
- 5
- Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
- 6
- вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
- 7
- Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
- 8
- Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!
- 9
- Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
- 10
- Докіль, о Боже, буде глумитися противник?
Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?
- 11
- Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
- 12
- Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
- 13
- Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
- 14
- Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
- 15
- Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
- 16
- Твій - день і твоя - ніч.
Ти сотворив світила й сонце,
- 17
- ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
- 18
- Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім'я.
- 19
- Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
- 20
- Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
- 21
- Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.
- 22
- Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
- 23
- Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.
|