- Іов відповідає Еліфазові
- 1
- Заговорив Іов і мовив:
- 2
- «О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!
- 3
- Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.
- 4
- Бо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити; і страхи Божі спрямувались проти мене.
- 5
- Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?
- 6
- Чи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині?
- 7
- Чого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.
- 8
- Коли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію,
- 9
- коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!
- 10
- Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці, бо я не зрікся постанов Святого!
- 11
- Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?
- 12
- Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?
- 13
- Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?
- 14
- Нещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.
- 15
- Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,
- 16
- від криги каламутних,
що на них купи снігу.
- 17
- Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.
- 18
- За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.
- 19
- Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,
- 20
- та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.
- 21
- Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались.
- 22
- Чи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!
- 23
- З ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків! –
- 24
- Навчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!
- 25
- Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?
- 26
- Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого - на вітер!
- 27
- Навіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.
- 28
- Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!
- 29
- Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує!
- 30
- Чи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?»
|