- Слово Боже (далі)
- 1
- «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?
- 2
- Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
- 3
- Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.
- 4
- Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.
- 5
- Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,
- 6
- якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?
- 7
- Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.
- 8
- Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.
- 9
- Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?
- 10
- Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
- 11
- Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?
- 12
- Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?
- 13
- Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?
- 14
- Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,
- 15
- він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.
- 16
- До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були; йому байдуже, що праця його марна.
- 17
- Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.
- 18
- Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!
- 19
- Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?
- 20
- Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.
- 21
- Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.
- 22
- Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.
- 23
- Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.
- 24
- В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.
- 25
- Щоразу, як засурмить, він іга-га!
- каже, здалека чує битву, грімкий голос старшин і військовії кличі.
- 26
- Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?
- 27
- Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?
- 28
- Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.
- 29
- Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.
- 30
- Його орлята кров смокчуть:
де труп - і він там!»
|