- Воєнна нарада в таборі Олоферна
- 1
- Олофернові, головному полководцеві асирійського війська, було оповіщено, що сини Ізраїля готувались до війни, що вони замкнули гірські доступи, укріпили всі шпилі на високих горах і розставили перешкоди по рівнинах.
- 2
- Тоді розлютивсь він, Олоферн, вельми, покликав усіх моавських начальників, аммонських вождів і всіх правителів Примор'я
- 3
- та й сказав їм: «З'ясуйте мені, сини Ханаана, що то за народ, що сидить у горах?
Які то міста, що їх вони заселюють? Яка сила їхнього війська й у чім полягає їхня могутність та їхня сила? Який цар над ними, вождь війська їхнього?
- 4
- Чому тільки вони, між усіма мешканцями Заходу погордували вийти мені назустріч?»
- 5
- Відповів же йому Ахіор, начальник усіх синів Аммона: «Нехай мій пан вислухає слово з уст слуги свого, я оповім тобі всю правду про народ цей, що заселює ті гори й що живе поблизу тебе;
брехня не вийде з уст слуги твого.
- 6
- Народ цей, нащадки халдеїв:
- 7
- спочатку вони оселились були в Месопотамії, бо не хотіли служити богам своїх батьків, що були в краю Халдейськім.
- 8
- Вони покинули звичаї своїх предків і взяли поклонятись Богові неба, Богові, якого визнали.
За те їх прогнано геть від богів, і вони втекли в Месопотамію і пробули там часу чимало.
- 9
- Та Бог їхній повелів їм вийти з місця їхньої оселі й удатись у Ханаан-край.
І оселились вони там і мали подостатком золота, срібла й худоби превелику силу.
- 10
- Опісля вони спустились у Єгипет, бо на Ханаан-край наліг голод, і пробували там, доки мали що їсти.
Там їхньому родові не було вже ліку.
- 11
- Але єгипетський цар устав проти них і присилував їх хитромудро до роботи коло цегли;
і були вони принижені, й стали рабами.
- 12
- Тоді вони візвали до Бога свого, і він побив Єгипетський край язвами, на які не було ліку, й єгиптяни вигнали їх від себе.
- 13
- Бог висушив перед ними Червоне море;
- 14
- він вивів їх на дорогу до Синаю і Кадеш-Барне, то й вони прогнали всіх, що жили в пустині.
- 15
- Потім оселились вони в краю Аморійськім, винищивши своєю силою усіх мешканців Хешбону.
Далі, перейшовши Йордан, заволоділи усім гірським краєм
- 16
- і, прогнавши з-перед себе ханаанян, перізіїв, євусіїв, сихеміїв і всіх гіргашіїв, оселились у ньому на довгий час.
- 17
- Коли вони не грішили перед своїм Богом, усе було гаразд із ними, бо з ними був Бог, що ненавидить несправедливість;
- 18
- як же ж вони покинули дорогу, що він їм заповідав, частина їх цілком загинула у боях премногих, частина побрела в полон на чужину, а храм їхнього Бога був зрівняний із землею, містами ж їхні противники заволоділи.
- 19
- Тепер навернулись вони знову до свого Бога та й повернулись назад із розсіяння, де були розкидані, і зайняли Єрусалим, де і їхня святиня, і заселили знову гірський край, що опустів.
- 20
- Отож і нині, володарю й пане, якщо в цім народі є якась помилка, якщо вони згрішили проти Бога, то придивімся добре, чи є у них ця причина упадку, і тоді рушаймо на них і ми їх завоюємо.
- 21
- Як же ж немає беззаконня в їхньому народі, то хай мій пан ліпше покине, щоб часом їхній Господь та їхній Бог не захистив їх і щоб ми не стали сміховиськом по всій землі.»
- 22
- І сталось, як тільки Ахіор перестав говорити ці слова, увесь народ, що був зібравсь навколо шатра, загув, а вельможі Олоферна й всі жителі Примор'я та Моаву, говорили, щоб Ахіора порубати на кусні.
- 23
- «Не боятимемося синів Ізраїля, бо це народ, який не має сили, ні потуги до тяжкого бою.
- 24
- Тому наступаймо, і твоє військо поглине їх, володарю Олоферне!»
|