- Цофар докоряє Іовові
- 1
- Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
- 2
- «Чи ж оте багатослів'я не знайде відповіді?
Чи ж за балакуном визнають слушність?
- 3
- Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки?
Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?
- 4
- Ти кажеш: Моя наука ясна,
і чистий я перед очима твоїми.
- 5
- О, коли б Бог заговорив,
коли б він розтулив уста свої до тебе,
- 6
- і показав тобі мудрости тайни,
що над усяке розуміння, тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає менше, ніж твоя провина заслужила.
- 7
- Чи ж можеш збагнути істоту Божу,
проникнути Вседержителя?
- 8
- Вона висока, наче небо!
Що вдієш? Вона глибша Шеолу! Що знаєш?
- 9
- Довша, ніж земля, її міра,
ширша, ніде море.
- 10
- Коли проходить, хто його спинить?
Коли на суд поставить, хто йому заборонить?
- 11
- Він бо знає людей підлих;
бачить лукавство й має його на увазі.
- 12
- Тож так пустоголовий робиться розумним,
як дике осля стає свійським.
- 13
- Якщо скеруєш твоє серце
і простягнеш руки твої до нього,
- 14
- як віддалиш від твоїх рук кривду
й не даси неправді жити у твоїм наметі,
- 15
- тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями,
стоятимеш твердо, боятися не будеш.
- 16
- Бо ти біду твою забудеш;
немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.
- 17
- Життя твоє буде ясніше півдня,
а темнота буде, як ранок.
- 18
- Безпечний будеш, бо матимеш надію,
поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.
- 19
- Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати,
і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.
- 20
- А очі злих погаснуть,
для них не буде втечі; надія їхня - чим скорш умерти!»
|