- Хор:
- 1
- Куди пішов твій любий, найкраща між жінками?
Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати?
Молода:
- 2
- Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.
- 3
- Я - мого любого й мій любий - мій, він, що пасе отам поміж лілеями.
Молодий:
- 4
- Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.
- 5
- Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують.
Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.
- 6
- Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить.
Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.
- 7
- Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.
- 8
- Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, -
- 9
- одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила.
Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:
- 10
- «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»
- 11
- В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.
- 12
- І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.
|