- Господь спасе Ізраїля 1-8; благовість Сіонові 9-11; велич Божа 12-31
- 1
- Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.
- 2
- Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
- 3
- Голос чути: - Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
- 4
- Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться!
Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі - низиною!
- 5
- Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
- 6
- Голос велить: - Вісти!
- Я ж сказав: - Що вістити? - Всяке тіло -трава, і вся його краса - мов квітка в полі.
- 7
- Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує.
Так, народ - трава!
- 8
- Висхне трава, зів'яне квітка;
а слово Бога нашого стоятиме повіки.
- 9
- Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті!
Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
- 10
- Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує.
Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
- 11
- Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
- 12
- Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
- 13
- Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
- 14
- З ким він радиться?
Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
- 15
- Народи в нього - неначе з відра крапля;
вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
- 16
- Не вистачить Ливану на вогнище;
тварин його не вистачить на всепальну жертву.
- 17
- Усі народи перед ним - ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
- 18
- Кому ви хочете уподобити Бога?
Який образ йому надати?
- 19
- Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
- 20
- а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
- 21
- Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували?
Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
- 22
- Це він - той, що над земним кругом возсідає;
і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
- 23
- Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього - порожнеча.
- 24
- Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
- 25
- Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний?
- каже Святий.
- 26
- Підійміть угору ваші очі й подивіться!
Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
- 27
- Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
- 28
- Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував?
Господь - Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
- 29
- Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
- 30
- Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, -
- 31
- ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.
|