- Обережність при запоруках 1-5; ледачий та мурашка 6-11: лукавий 12-15: що Богові осоружне 16-19; чужоложство 20-35
- 1
- Мій сину!
Коли за ближнього ти поручився, коли дав руку твою за чужого,
- 2
- коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,
- 3
- вчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму: - іди, смирися, наполягай на твого ближнього;
- 4
- не дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.
- 5
- Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.
- 6
- Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.
- 7
- Нема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, -
- 8
- і літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.
- 9
- Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?
- 10
- Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,
- 11
- і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.
- 12
- Людина розбещена, чоловік безбожний
- ходить з неправдивими устами,
- 13
- мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.
- 14
- З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.
- 15
- Тому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.
- 16
- Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:
- 17
- горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,
- 18
- серце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,
- 19
- фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.
- 20
- Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.
- 21
- Прив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.
- 22
- Бо заповідь - то світильник, а навчання - світло;
повчальні докори - дорога життя.
- 23
- Коли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою, а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,
- 24
- щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.
- 25
- Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням,
- 26
- бо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює.
- 27
- Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?
- 28
- Або чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?
- 29
- Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.
- 30
- До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.
- 31
- Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.
- 32
- Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.
- 33
- Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи.
- 34
- Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.
- 35
- Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.
|