- Пророцтва щодо Моава
- 1
- Про Моава.
Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, - його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, - здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.
- 2
- Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів.
Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.
- 3
- Із Хоронаїму крик чути: Спустошення!
Страшна руїна!
- 4
- Моава стерто на порох!
Крик долинає аж до Цоару.
- 5
- Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.
- 6
- Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!
- 7
- Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий.
Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.
- 8
- Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне;
загине долина, спустіє й рівнина, - слово Господнє.
- 9
- Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти.
Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!
- 10
- Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо!
Проклят, хто стримує меча свого від крови!
- 11
- Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі.
Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.
- 12
- Тим же то ось настануть дні, - слово Господнє, - і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.
- 13
- І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, - своєї надії.
- 14
- Що ви говорите, мовляв, - ми хоробрі й спритні до війни вояки?
- 15
- Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.
- 16
- Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.
- 17
- Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я.
Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!
- 18
- Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.
- 19
- Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері.
Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, - спитай: Що таке сталось?
- 20
- Моав окритий соромом, бо побитий.
Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав - пустиня.
- 21
- Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,
- 22
- і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,
- 23
- і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,
- 24
- і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.
- 25
- Збито ріг Моавові і зламано його рамено,- слово Господнє.
- 26
- Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався.
Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.
- 27
- Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе?
Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?
- 28
- Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські!
Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.
- 29
- Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.
- 30
- Я знаю його чванькуватість, - слово Господнє, - його базікання недоладне, його пусті вчинки.
- 31
- Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.
- 32
- Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері.
Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.
- 33
- Стихли радощі й веселощі в землі моавській.
Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.
- 34
- Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу.
Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.
- 35
- Я вигублю, - слово Господнє, - у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.
- 36
- Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка;
серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.
- 37
- У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.
- 38
- Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, - слово Господнє.
- 39
- Як же його розбито!
Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.
- 40
- Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.
- 41
- Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.
- 42
- І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.
- 43
- Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, - слово Господнє.
- 44
- Хто втече від жаху, - впаде в яму;
хто ж вибереться з ями, - потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, - слово Господнє.
- 45
- Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого.
- 46
- Горе тобі, Моаве!
Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.
- 47
- Та я зміню колись долю Моава» - слово Господнє.
Досі суд на Моава.
|