- (35) Псалмопівець жаліється на беззаконня 2-5; Боже провидіння 6-10; молитва 11-13
- 1
- хору.
Слуги Господнього Давида.
- 2
- Гріх нашіптує грішникові в його серці;
немає Божого страху перед очима в нього.
- 3
- Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
- 4
- Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
- 5
- Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
- 6
- Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
- 7
- Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня;
людину й скотину, Господи, спасаєш.
- 8
- Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
- 9
- Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
- 10
- Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
- 11
- Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
- 12
- Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
- 13
- Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.
|