- Еліфаз говорить утретє
- 1
- Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
- 2
- «Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!
- 3
- Що Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
- 4
- Чи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?
- 5
- Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю?
- 6
- Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.
- 7
- Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.
- 8
- Кожному сильному - була земля,
а прихильники твої заселювали її.
- 9
- Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!
- 10
- Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово.
- 11
- Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.
- 12
- Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
- 13
- Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?
- 14
- Хмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.
- 15
- Хочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,
- 16
- що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи?
- 17
- Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
- 18
- Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
- 19
- Бачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється:
- 20
- Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?
- 21
- Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!
- 22
- Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.
- 23
- Як до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,
- 24
- золото вважатимеш за порох,
оте офірське - за рінь із ручаїв.
- 25
- Всесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе!
- 26
- Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.
- 27
- Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.
- 28
- Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,
- 29
- бо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.
- 30
- Безвинного він визволяє,
ти чистотою рук твоїх спасешся.»
|